'Волинь' - незалежна громадсько-політична газета, новини економіки, політики, освіти, культури, спорту, програма телепередач
ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №657 ВІВТОРОК, 26 ЧЕРВНЯ 2007р.
ПЕРША | АРХІВ | ВІДГУКИ | РЕКЛАМА | КОНТАКТИ | RSS
 ЗМІСТ    |    ПЕРША
 ЕКОНОМІКА
 ПОЛІТИЧНА КУХНЯ
 ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
 НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
 СЕЛО
 ПРОБЛЕМА
 РЕЗОНАНС
 КУЛЬТУРА
 СТАДІОН
 ВСЯКА ВСЯЧИНА
ПОШУК ПО СТАТТЯХ


ПИТАННЯ ТИЖНЯ
ЯКИМ БУДЕ КУРС ДОЛАРА НА 1 СІЧНЯ 2015 РОКУ?

= Від 13 до 15 гривень;
  26 %
= Близько 16 гривень;
  8 %
= Від 17 до 20 гривень;
  46 %
= Перевалить за 20 гривень.
  20 %

Всього проголосувало: 269






ПРОБЛЕМА

ЧИ ПОВЕРНЕТЬСЯ ПРЕСТИЖ ОФІЦЕРА?

Про те, як проходить реформа у 51-й окремій механізованій бригаді, дислокованій у древньому Володимирі-Волинському, чому впав престиж військовослужбовця — розмова нашого кореспондента із заступником командира бригади із гуманітарних питань підполковником Олегом ГЕРАСИМУКОМ.
     
     
     Алла ЛІСОВА
     
     
     — Олег Никифорович, як втілюються у життя армійські реформи, про які ми вже чуємо впродовж кількох років?
     — Насамперед зазначу, що наша 51-а окрема механізована бригада зараз підпорядкована 13-му армійському корпусу, який розміщений в місті Рівному. Йому й передані усі функції, які раніше виконувало Західне оперативне командування. Якщо говорити про перспективи, то ми працюємо по державній програмі, розрахованій на 2006-2011 роки. Саме в ній окреслені основні напрямки розвитку Збройних сил України, які передбачають ліквідацію строкової служби як такої. Тобто до 2010 року військовослужбовці повністю будуть переведені на контрактну основу. Ми поки що в державну програму по контрактниках вписуємось — виконуємо її, хоч і з трудом, на 50 відсотків. Це і офіцери, і солдати, усього близько 300 чоловік. З нинішнього року взагалі вже немає кадрової служби для офіцерів.
     — Чому, на вашу думку, зараз малопривабливою є служба у Збройних силах, а звання офіцер не має того престижу, який був раніше?
     — Річ у тім — і це є одна з основних проблем армії, — що зараз військовослужбовці контрактної служби отримують приблизно 600-700 гривень зарплати. Посудіть самі, чи легко їм утримати на такі гроші сім'ю, якщо, наприклад, за винаймування квартири у місті треба викласти 500 гривень? Слава Богу, що Кабмін прийняв рішення, на чому раніше постійно наголошував міністр оборони, підняти зарплату. Бо не вкладалося в жодні рамки те, що офіцер з вищою освітою, якому доручена відповідальна ділянка роботи, отримує таку мізерію. Усе це в кінцевому результаті негативно впливає на імідж військовослужбовця.
     — На вашу думку, чи тільки в цьому справа?
     — Звичайно, ні. Визнаємо, що нині склалися такі економічні відносини, що гривня диктує все. У порівнянні з попередніми десятиліттями, коли була чітко налагоджена система ідеологічного виховання, моральні основи похитнулись. Десь пройшов перелом, ми втратили найголовніші цінності. Образливо, коли держава, якій віддаєш усе життя, не дуже прихильно до тебе ставиться. В Росії, наприклад, офіцери прирівнені до категорії держслужбовців, і таким чином вони почувають себе набагато впевненіше. Але за великим рахунком визначальним повинне бути не лише матеріальне, грошове забезпечення, а душевний стан людини. Якщо ти прийшов за покликом серця — ти будеш служити, незалежно від того, скільки тобі платять. Тобто основний фактор був і залишається людський.
     — І все ж, першу скрипку відіграє те, скільки заробляє контрактник. Тому-то, напевно, не багато охочих служити в Збройних силах. Чим зараз ви можете привабити молодих юнаків?
     — Як вже казав, молодший офіцерський склад повинен отримувати у 2-2,5 раза більше від того, що має зараз, в залежності від посади, звання тощо. І друге: якщо раніше на контрактну службу можна було потрапити лише після строкової, то зараз комплектуємося з тих, хто закінчив ПТУ, технікум, інститут, аби лиш мав спеціальну освіту. Послужить за контрактом, на основі якого отримуватиме платню, — йому буде зарахована строкова. Є і пільги: санаторії, безплатне лікування. Вже тепер можемо говорити про те, що для контрактника на другому і третьому періоді служби (період триває три роки - А. Л.) є можливість отримати житло. Окрім того, є можливість за рахунок Міністерства оборони посилати молодих людей на навчання у вузи. До речі, таким чином вже навчається п'ять чоловік.
     — Цікаво знати, а скільки у вас служить зараз строковиків і як ви можете охарактеризувати типового солдата?
     — Для такої потужної бригади, як Волинська, у нас їх мало — всього 124 військовослужбовці. Пов'язано це з тим, що в цілому по Україні їх всього набирається 30 тисяч. Хочу зауважити, що, на відміну від попередніх років, коли призивалися юнаки переважно із Східної України, то тепер — із Західної. Тішить те, що з кожним роком контингент якісно змінюється. Це свідчить про те, що є з кого вибирати. Зараз у нас проходить службу 16 молодих людей з вищою освітою. Люди самі просяться в армію, особливо ті, хто мріє працювати у силових структурах.
     — Але ж в армії, як це не прикро, вистачає негативу?
     — Як і в цілому в нашому житті. Про Збройні сили загалом говорити не буду, бо це не моя компетенція. А що стосується нашої бригади, то можу запевнити, що за останні три роки не було жодної статутної заяви від військовослужбовця. З ними досить часто спілкуються депутати усіх рівнів, є можливість їм все висловити.
     — Яке місце займає зараз 51-а окрема механізована бригада у західному регіоні?
     — Як відомо, Волинська бригада — одна з найбільш бойових, з великими традиціями і славним історичним минулим. У 2004 році посіли перше місце в окрузі майже по всіх напрямках, ці тенденції намагаємося підтримувати і розвивати досі. Мабуть, не випадково у нас щойно закінчилися збори командирів батальйонів і їх заступників під керівництвом генерал-майора Горошнікова. Усі 300 учасників заходу мали можливість подивитися усе наше «господарство», проявити свої здібності. Підбивалися підсумки по індивідуальних показниках. Окрім того, у жовтні-листопаді на нашій базі мають відбутися показові заняття по приведенню бригади у вищий ступінь бойової готовності.
     Зараз у нас планується прийом мобілізаційних ресурсів, так званих «партизанів», чого вже не робили 12 років. Це пов'язано насамперед з тим, що події у світі підводять до думки про необхідність все ж таки мати резерв. Оскільки з'явилися кошти, заговорили про запровадження резервної служби. У ній числитимуться люди, які періодично з'являтимуться у частину, на збори, отримуючи за те певну суму коштів.
     — Олег Никифорович, судячи з вашої інформації, не все так безнадійно. Напевно, коли покращиться ситуація з матеріальним забезпеченням, то й ідеологічна робота, яку ви опікаєте, підніметься на вищий щабель?
     — Думаю, що так. Зараз над цим міркують на кафедрі морально-психологічного забезпечення Національної академії оборони. Ми ж працюємо на основі державної програми, спрямованої на патріотичне виховання наших військовослужбовців.
     — І останнє. Хотілось би знати, чи зрушилось з мертвої точки питання про передачу у міську комунальну власність міста території і приміщень колишнього танкового полку.
     — Нам прикро, що досі це питання не розв'язане. І не через непорозуміння між бригадою і міською владою. Навпаки — у нас прекрасні ділові і дружні стосунки. Місто готове виділити певні кошти для облаштування того ж житла для військовослужбовців, а взамін отримати колишнє «танкове містечко». На заваді стоїть бюрократична система, через дрібні неув'язки якої все гальмується. Хоча рано чи пізно має так статися. Адже військові у древньому місті повинні почуватись комфортно.
     
версія для друку...                                                     обговорити статтю можна тут >>
Розповісти друзям:

ВОЛИНЬ






УКРАЇНА І СВІТ






© 2003-2012 УкрБизнес ПЕРША | АРХІВ | ВІДГУКИ | РЕКЛАМА | КОНТАКТИ | RSS