Курси НБУ $ 27.41 € 32.47
Звільнити! А ким замінити?

Волинь-нова

Звільнити! А ким замінити?

Чи треба відправляти у відставку Андрія Шевченка з поста головного тренера через те, що він не вивів національну збірну України на чемпіонат світу з футболу-2018, який відбудеться у Росії?

 Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, ректор військового ліцею імені Івана Богуна, уродженець Рівненщини (м. Київ):
— Я поки не бачу кращої кандидатури на цей пост, ніж Андрій Шевченко. Причину поразки потрібно шукати не в головному тренері, а значно глибше. Повинна бути цілеспрямована державна політика підтримки спорту. Щоб виховати класного футболіста, треба розпочинати з дитинства. У містечках та селах мають бути доступні для всіх, а не лише для «мажорів», спортивні школи, сучасні футбольні поля. Хлопчаків необхідно забрати з вулиць та підвалів, спрямувати їхню енергію у корисне русло. Тоді у нас з’являться справжні футбольні зірки.

Тренеру-Шеві бракує жаги до перемоги, якою би міг запалити серця гравців збірної. І все одно йому потрібно дати шанс, адже він ще себе шукає!

 Надія МИРОНЮК,
заслужений майстер спорту України, учасниця Олімпійських ігор у Пекіні, призер чемпіонату Європи з легкої атлетики (м. Луцьк)
— Чи потрібно звільняти з посади головного тренера після такої поразки? Думаю, не варто. Щоб підібрати команду і вивести її на високий рівень, одного року мало. До того ж це колективна праця і тренера, і всіх гравців. Андрій Шевченко як футболіст прославляв державу не один рік, за що був удостоєний найвищої державної відзнаки «Герой України». Безперечно, він має великий досвід, який може передати молодим гравцям, для котрих є взірцем і лідером. Одним, як кажуть, розчерком перекреслювати це не можна.

 Сергій ТОРЧИНСЬКИЙ,
інспектор патрульної поліції Луцька, бронзовий призер «Ігор нескорених» (м. Луцьк):
— Думаю, не варто. За рік він ще не проявив себе сповна на посаді тренера збірної України. Дуже легко критикувати людину, складніше — допомогти, підтримати порадою. Я всього лише уболівальник футболу (грав востаннє за шкільну команду), і не вважаю себе кваліфікованим знавцем цієї гри. Але Андрій Шевченко живе футболом. Йому треба дати можливість проявити себе у ролі тренера (кожен має право на другий шанс). Та й спихати все у випадку поразки на головного тренера не можна.
Щодо моїх відчуттів під час матчу збірної України з Хорватією, то з одного боку — розпач: все-таки 2:0 — це дуже неприємно. Але завжди треба шукати і позитивну сторону. І таким позитивом для мене є те, що наша команда не поїде на чемпіонат в Росію — країну, яка є агресором і з вини якої гинуть українці. Звичайно, це моя суб’єктивна думка. Я за те, щоб взагалі перенести чемпіонат в іншу країну. Якби за свої дії на Сході України Росія заплатила таку ціну (затрати у ході підготовки до чемпіонату-2018 чималі), то задумалась б. Це послужило би хорошим уроком і для неї, і для інших агресивних країн.

 Андрій РОЗТОКА,
заступник директора департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради, чемпіон паралімпійських ігор з футболу-2004 (м. Луцьк):
— Скажу футбольною термінологією: виграє команда, а програє тренер. Питання відставки у першу чергу стосується моральної відповідальності самого Шевченка — перед собою і перед футбольною громадськістю. Йому не вдалося налаштувати команду, підібрати гравців, які готові битися. Видно, до такої посади треба було готуватись більше часу, тренуючи якийсь клуб. А зараз за те, що не впорався, Андрій Шевченко має нести персональну відповідальність. Уболівальники хочуть бачити його чоловічий вчинок — відставку.

 Майя МОСКВИЧ,
громадська діячка, учасниця АТО (м. Луцьк):
— Як тренер збірної Андрій Шевченко мені ніколи не імпонував. Однак, те, що він не вивів нашу команду на чемпіонат світу-2018, який проходитиме в Росії, має дві сторони медалі. З одного боку, уникнув розбірок на тему їхати чи не їхати українцям до країни–окупанта, а вони були би дуже емоційними! З іншого — поразка засвідчила, що Шева – слабак. Здобувши перемогу над Хорватією, ми змогли б пройти далі, а потім гордо відмовитись від поїздки в Росію. Погодьтеся, було би красиво і сміливо. Але щоб на таке відважитись, треба мати сталеві нерви і неабияку мужність. А в нас, в Україні, вони мало в кого є.

 Богдан БУТКЕВИЧ,
журналіст, блогер, ведучий ЕСПРЕСО TV (м. Київ):
— Сталося те, чого очікував. Коли дивився матч, то відчував закономірність буття. Програш нашої збірної — наслідок того, що хорвати, які, до речі, майже в один час із нами здобули незалежність, побудували «футбольну економіку». Вони готують гравців і заробляють на їхньому продажу. А в нас замість футболу — «олігархобол». Багатим подобається мати клуби, щоб таким чином «мірятись гаманцями». А футболом ніхто не займається. Звичайно, Андрій Шевченко допустив тактичні помилки, але питання не в ньому. Звільнять головного тренера чи ні — ситуацію це не змінить. Я цих криків взагалі не розумію. Імена тренерів не грають ніякої ролі — змінювати їх можна до безкінечності. Просто подивіться, хто керує футболом, тому й результати відповідні.

 Ольга ЧЕРЕН,
голова Турійської районної ради (смт Турійськ):
— Не буду казати, що дивилася матч повністю, хоча футболом цікавлюся, особливо коли йдеться про чемпіонат Європи чи світу і грає наша збірна. Цього разу не можу сказати, що команда виступила геть погано, але таке враження, що у збірній немає гравця, який вміє забивати голи. В юності я була у шкільній жіночій футбольній команді, і нас вчили, що треба завжди старатися відводити від своїх воріт. Тоді у суперника буде менше шансів забити. Мене постійно турбувало, що наші грали біля своїх воріт, переживала, що ось–ось нам заб’ють. Щодо Шевченка — не знаю, наскільки він хороший тренер, але не впевнена, що треба його звільняти, бо не бачу ким можна його замінити.

 Григорій ПУСТОВІТ,
в. о. луцького міського голови (м. Луцьк):
— Гру з командою Хорватії я розділив би на дві частини. Перший тайм – це боротьба, бажання виграти, спортивний запал. Другий – приреченість, зневіра, безсилля і безпорадність. Ще раз переконався, що у футболі, як і у житті, дива не буває: не можуть спортсмени, що не потрапляють до основного складу власної команди, або навіть гравці основного складу, але посередніх команд, зібравшись разом, стати командою–переможцем. Шевченко — великий футболіст. Звільняти його не варто, бо він зробив усе, що міг, і сподіваюсь, тренером стане великим. Хай працює далі. Перемоги збірної прийдуть, я у це вірю. Бразилія має тисячі висококласних футболістів, але їхня команда не завжди виграє. Тим більше, за будь–якого результату гри наша збірна в Росію не поїхала б. Вірю в збірну України, що почала формуватися під керівництвом Андрія Шевченка, а перемоги будуть у майбутньому.

Богдан ШИБА,
луцький міський голова 2006–2010 років (м. Луцьк):
— З футболом в Україні та ж ситуація, як і в інших царинах: поставили «хорошого хлопця» Шевченка і очікували від нього «дива на рівному місці». Вимагати треба не негайного чуда, а системної роботи, для виконання якої керівник має відповідати вимогам професіоналізму, патріотизму і порядності. Щодо першого: як можна братися за надважку роботу у збірній країни, не тренувавши до цього жодного клубу, не маючи найменшого досвіду? По–друге: звідки може взятися патріотизм у людини, яка виросла в Україні, але соромиться сказати кілька речень рідною мовою, плямкає губами щось незрозуміле, коли лунає Державний гімн, заявляє: «Я почуваюся італійцем» і мріє про втечу за кордон. Стосовно третього пункту: якби Андрій Шевченко був порядною людиною, то подав би добровільно у відставку відразу після ганебної, у першу чергу тренерсько–тактичної поразки у матчі з хорватами.

 Людмила МАРИНІНА,
директор школи, депутат Рівненської обласної ради (с. Цепцевичі Сарненського району Рівненської області):
— Думаю, що за поразку від Хорватії головного тренера не варто звільняти. У нас дуже часто буває – тільки програв, відразу починають бити, топтати, ганьбити. Кричати й критикувати легше всього. А потрібно змінювати підходи до масового спорту. Можу розповісти як розвивається сільський футбол – тільки на голому ентузіазмі самих гравців, ніхто не дає жодної копійки, а в спорт треба вкладати гроші, тоді буде позитивний результат.

 Андрій СТОЛЯРЧУК,
футбольний коментатор (м. Київ):
— Я вважаю, що Шевченко тільки розпочав свою роботу, і що не потрібно міняти коней на переправі. Переконаний, що сталися структурні зміни у системі гри команди, у її моделі гри. І той рівень футболу, який демонструвала українська дружина, мене, як фахівця, абсолютно задовольняв.
Так, звичайно, рівень нашої команди поки не настільки потужний, щоб конкурувати з тією ж хорватською командою. Але мені подобається, що є якийсь прогрес, є зрушення. Як на мене, ці зрушення позитивні. Тому я прихильник того, щоб Шевченко залишився і продовжив свою роботу.

 Галина КАЖАН,
заслужена артистка України (м. Луцьк):
— Коли дивлюсь матчі, завжди переживаю. Адже футбол — найемоційніший вид спорту. Він впливає на глядача дуже позитивно. Якби наша збірна ще й вигравала — то був би найвищий пілотаж! Але сталося те, що сталося. Кожна поразка дає досвід. До Андрія Шевченка ставлюсь спокійно. На мою думку, тренеру–Шеві бракує жаги до перемоги, якою би міг запалити серця гравців збірної. І все одно йому потрібно дати шанс, адже він ще себе шукає!

 Валентина ПЕТРОЩУК,
колишній редактор іваничівської районної газети «Колос», заслужений журналіст України
(м. Нововолинськ):
— Мій чоловік Анатолій все життя працює тренером. Він майстер спорту з класичної боротьби і великий фанат футболу. Біля нього «захворіла» цим видом спорту і я, стала вболівальницею. На мою думку, незважаючи на те, що тренер Андрій Шевченко дійсно провалив матч, йому треба дати шанс. Адже людина працює всього рік… На жаль, після Лобановського у нас так складається, що футболісти хороші, а от наставники не дуже… Зрештою, нема чого дивуватися: який чемпіонат України, така й наша команда. Якщо перший тайм ще можна було дивитися, то в другому нерви не витримували – переповнювали обурення і образа. Думаю, молодих гравців треба було випускати на поле не тоді, коли вже явно програвали, а раніше. В такому випадку ще можна було сподіватися на позитивний результат.

 В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України (с. Рокині Луцького району)
— Під час першого тайму з хорватами я ще був задоволений, хлопці грали непогано. Хоча не завжди знали, що робити з м’ячем у штрафному майданчику. Реалізація гольових ситуацій була на низькому рівні. Видно, на тренуваннях слабо відпрацьовували удари по воротах. Мабуть, захмарні заробітні плати псують спортсменів. Після такої гри повинен бути серйозний «розбір польотів», а Шевченко каже: «Молодці».
Другий тайм — діаметрально протилежний. Команда розгубилася настільки, що навіть не мала шансу пробити по воротах. Я дуже розчарований, але все одно відставки Шевченка не підтримую. У Росії нашим хлопцям було би важко грати: на них давив би «прес» стадіону. Політична ситуація впливає на спорт. А загалом ставку треба робити на місцевих футболістів, масовий розвиток спорту у селах та містах. Тоді знайдемо нових Блохіних і Ребрових. Вони ходять поміж нас.
Бліц провели Алла ЛІСОВА, Сергій НАУМУК, Мирослава КОЗЮПА, Кость ГАРБАРЧУК, Катерина ЗУБЧУК, Олександр ДУРМАНЕНКО, Людмила ВЛАСЮК, Василь УЛІЦЬКИЙ, Сергій Хомінський.