Відзначення 400-ліття діяльності Луцького братства ознаменувалося багатьма подіями.
Львів тільки мріє про такий музей братства, як у Луцьку
На завершення 400-літнього ювілею Луцького братства у Волинському краєзнавчому музеї презентували науковий збірник та чествували меценатів
Основні події у рамках відзначення 400-літнього ювілею Луцького братства перелічив директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. Це і випуск ювілейної монети, і урочиста академія, і випуск наукового збірника, і багато іншого.
Затим вручили подяки тим, хто найбільше доклався до розвитку братства. Подяками нагородили Петра Нестерука за фінансову підтримку, Луцьку міську раду, торговий дім «Земан», реставратора Сергія Миронченка, головного редактора газети «Волинь-нова» Олександра Згоранця, викладача Луцького національного технічного університету Петра Піскуна та його студентів за виготовлення макету Хрестовоздвиженського монастиря XVIII століття.
Заступник директора департаменту культури Луцької міської ради Андрій Ломага зазначив, що Луцька міська рада готова й далі підтримувати Луцьке братство, бо його діяльність важлива не лише для міста, але й для краю.
Петро Піскун розповів не лише про труднощі під час створення макету братського монастиря, але про майбутню співпрацю між музеєм та університетом.
У XVII столітті братства — це були єдині легальні громадські організації, де можна було проводити якусь діяльність.
Директор Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна наголосила, що йдеться не лише про церковні організації, як це стереотипно сприймають братства більшість людей, а про певний суспільний рух. У XVII столітті братства — це були єдині легальні громадські організації, де можна було проводити якусь діяльність. Історія церковних братств не вивчена. Віленське мало досліджують, бо це був духовний центр білорусів, а нині місто є столицею Литви. Так само мало вивчають і Люблінське православне братство. Немає окремої монографії і про Київське.
Деякі доробки одного з братчиків, ініціатора відновлення діяльності братства Андрія Бондарчука будуть презентувати у Рівному, сказав під час виступу директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига. Кандидат історичних наук Олена Прищепа розповіла, що було цікаво простежити, яку функцію виконували церковні братства у формуванні освітнього простору. Викладач СНУ імені Лесі Українки Лариса Семенюк розповіла про філологічні дослідження братських текстів. Доктор історичних наук зі Львова Святослав Терський відзначив, що Львів може тільки мріяти про музей братства, який вже є у Луцьку.
Доктор історичних наук, проректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Олександр Дем’янюк висловив сподівання, що відроджене братство ще напрацює не один науковий збірник. А кандидат історичних наук, доцент СНУ імені Лесі Українки Володимир Пришляк відзначив наукову цінність виданого збірника про братський рух (зокрема, публікацій документів), який за словами Михайла Грушевського був «осердям національної оборони».
