ЯКОЮ ПОВИННА БУТИ СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА?

Бібліотека колишнього педінституту, а згодом вже й університету, не могла задовольняти ні її працівників, ні студентів, ні керівництво вузу — тісне приміщення, де були, так би мовити, всі незручності як для людей, так і для книжок.
Керівники вузу при нагоді водили до довгобуду всіх поважних гостей — народних депутатів, урядовців, аби заручитися їхньою підтримкою і фінансовою допомогою і врешті завершити будівництво бібліотечного корпусу, яке розтяглося на роки. Але віз, як то кажуть, залишався там же, поки за діло енергійно не взялися у самому Волинському університеті імені Лесі Українки і безпосередньо його ректор професор Іван Олексеюк. Таким чином університетська бібліотека 1 вересня 2001 року справила новосілля.
Скажу відверто — екскурсія, яку провів по бібліотеці її директор Микола Вержбицький, викликала справжнє захоплення. Бібліотека сьогодні — це близько 600 тисяч примірників найрізноманітнішої літератури. У залі періодичних видань повідомили, що одержують 1464 назви газет і журналів, зокрема, 1205 — журналів та 581 — газету. Зрозуміло, у першу чергу це журнали фахові, але і студенти, і викладачі тут же можуть одержати для свого користування найрізноманітнішу періодику.
Не може не викликати захоплення комп’ютерний зал. Там встановлені комп’ютери найновішої модифікації, монітори на рідких кристалах з плоскими екранами, яких не так багато доводиться бачити. І хоч ця техніка значно дорожча звичайних модифікацій, все ж в університеті, як то кажуть, не поскупилися на кошти. Взагалі ж у бібліотеці 62 комп’ютери, які встановлені, окрім комп’ютерного залу, в різних відділах. Як сказав директор бібліотеки Микола Вержбицький, всі працівники, а їх понад сто, можуть працювати за комп’ютерами. Підключені комп’ютери до Інтернету — студенти і викладачі можуть скористатися найсвіжішою інформацією.
Від одної читальної зали до іншої (а їх тут вісім, є навіть окрема для науковців) переходимо м’якими килимовими доріжками, щоб навіть стук підошов не заважав тим, хто працює. Там же побачила і безшумні пилососи. До речі, в бібліотеці така ідеальна чистота, що, певно, навіть далеко не кожна лікарня може цим похвалитися.
Тут добре і людям, і книгам. Довелося побувати у найрізноманітніших фондах — тих, якими не користуються надто часто і тими, попит на яких постійний. У бібліотеці зберегли примірники різноманітної політичної літератури минулих років, газети, журнали. А щоб вони належно зберігалися, у книгосховищах кондиціонери, прилади, які вимірюють вологість, температуру повітря.
Зрозуміло, що фонди постійно поповнюються. Бібліотека підтримує зв’язки з десятками видавництв, організаціями, які займаються розповсюдженням книг. Минулого року отримували нові книги від 120 видавництв та тих, хто реалізовує літературу. Бібліотечний фонд поповнився 28 тисячами книг, зокрема, 9 тисячами назв. А цього року вже отримали 13 тисяч примірників книг, понад 4,5 тисячі назв. На придбання літератури на нинішній рік бібліотеці виділено майже півмільйона гривень.
У бібліотеці можна побачити рідкісні книги, видання, передані нашими співвітчизниками, українцями, які живуть за рубежем. Зокрема, Ірина Шведе-Федоренко передала для бібліотеки університету 10 тисяч найрізноманітніших книг, видрукуваних різними мовами. Нині тут цілий відділ саме цього зібрання.
По-доброму можна позаздрити студентам, які мають можливість працювати у такій чудовій бібліотеці, бути і учасниками її програм, таких як “Публічна лекція”, “Презентація нового видання”, “Галерея мистецтв”, користуватися всіма тими величезними духовними скарбами, які має бібліотека. Не буде перебільшенням сказати, що бібліотека університету є його гордістю.
Єдине, що мене у певній мірі засмутило, — у читальних залах було небагато студентів, а в окремих їх зовсім не зустріла. Зрозуміло, це був початок нового навчального року і юрмилися на першому поверсі в основному першокурсники, які записувалися до бібліотеки, брали необхідну літературу. Але, певно, і старшокурсникам не варто обминати вже у вересні бібліотеку, щоб перед сесією поспіхом не надолужувати прогаяне.
Анастасія ФІЛАТЕНКО.