На Волині – лохотрон від державного банку
Копійка до копійки, точніше 30 гривень до тридцяти, — і комусь мільйони у кишеню
Банкомат одного з державних банків несподівано «з’їв» мою картку. Все оплатила, чек є — а картки нема
Ситуація знайома багатьом, тож чітко знаю, що робити. Дзвоню на гарячу лінію, рахунок за кілька секунд блокують. Усе добре, ніхто чужий нею не скористається. Дівчина на тому кінці телефонного дроту радісно повідомляє, що блокування безкоштовне. Подумки сміюся з цього, адже такий сервіс завжди і скрізь був безплатний. Нащо ж про нього нагадувати зайвий раз?
Немає ж проблем для банківського комп’ютерника запрограмувати банкомат чи термінал так, аби він дві–три картки за день просто «ковтав».
Не смішно стало з наступного речення: а розблокування — платне, 30 гривень. Ну добре, таким чином можна покарати неадекватного клієнта, який теребить без толку банкомат, або неуважного — за те, що ввів неправильний пін–код і збиває цим систему з пантелику, або ж того, хто згубив свій пластик і додає клопоту працівникам. Але коли ти справно все зробив і тільки з вини обладнання банку лишаєшся без картки, то невже не можна відслідковувати такі випадки і подальші дії хоча б як компенсацію незручностей здійснювати безкоштовно? Мила дівчина з контакт–центру не приймає таких рішень, тому тільки ніяково пояснила, що такі у них правила.
Правила правилами, але чомусь з усіх банків, де я мала картки й обслуговувалася, тільки цей один працює за такими дивними нормами. Та, зрештою, це непоганий дохід для фінустанови, як кажуть, на рівному місці. Немає ж проблем для банківського комп’ютерника запрограмувати банкомат чи термінал так, аби він дві–три картки за день просто «ковтав». І людина хоч–не–хоч, а віддасть і більшу суму, аби все відновити та якнайшвидше розблокувати. У Луцьку — 23 банкомати цієї організації, а в Україні — більше шести тисяч. От і порахуйте, скільки це виходить за день.
