ЩО НАМ ОБІЦЯЄ БЮДЖЕТ-2005?
Про це в інтерв’ю розповів народний депутат, член фракції Української народної партії, член Бюджетного комітету Борис ЗАГРЕВА...
Законопроект «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2005 рік», запропонований Кабінетом Міністрів України, доопрацьований у Комітеті з питань бюджету, на сесії Верховної Ради був прийнятий показовою кількістю голосів — 376. Визначальним для більшості депутатів стало суттєве збільшення соціальних видатків, передбачених у головному кошторисі держави. Для порівняння – мінімальна зарплата у цьому році зросте з 262 до 332 гривень, мінімальна пенсія – з 295 до 332 гривень, на 57 відсотків зросте зарплата в бюджетній сфері, допомога одиноким матерям буде підвищена з 34 до 139 гривень, дітям-інвалідам – з 285 до 470, дітям-сиротам – з 90 до 468, грошове утримання військовослужбовців – з 19 до 57 гривень, одноразова виплата при народженні дитини становитиме 8,5 тисячі гривень.
Ще до розгляду змін до бюджету-2005 у сесійній залі документ суттєво був доопрацьований у профільному комітеті. За пропозиціями народних депутатів було внесено зміни до урядового законопроекту, які у подальшому, окрім його соціальної спрямованості, дадуть позитивні результати для галузей сільського господарства, промисловості країни та ряду інших, про які в інтерв’ю розповів народний депутат, член фракції Української народної партії, член Бюджетного комітету Борис ЗАГРЕВА.
— Борисе Юхимовичу, як Ви оцінюєте вже оновлений бюджет на 2005 рік?
— Бюджет 2005 року є дійсно соціально спрямованим вперше за весь період незалежності України. Видатки цього разу розподілені таким чином, що це дасть можливість вирішити більшість соціальних проблем країни. Це підвищення мінімальної заробітної плати, вирішення питання щодо поліпшення пенсійного забезпечення, вирішення таких соціальних проблем, як збільшення виплат при народженні дитини, надання допомоги одиноким матерям, дітям-сиротам та дітям-інвалідам. З цієї точки зору держава зробила великий крок, щоб наблизитися до європейських стандартів по соціальних показниках.
— Відомо, що робота саме у Бюджетному комітеті була досить напруженою, і декілька днів практично тривала цілодобово. Яких результатів вдалося досягти при доопрацюванні бюджету і з якими пропозиціями членів профільного комітету погодився уряд?
— Після розгляду бюджету у комітеті, він був прийнятий з урахуванням серйозних зауважень. Якщо Кабінет Міністрів у своєму проекті пропонував скасувати пільги для сільгоспвиробника, то ми змогли відстояти ці пільги. Це могло б призвести до серйозних проблем у сільському господарстві, навіть до ліквідації фермерського господарства, а також до банкрутства сільськогосподарських підприємств, які сьогодні працюють.
Ми змогли відстояти в уряді ті позиції, які дають можливість вирішити проблему, яка стосувалася підприємств, зареєстрованих на єдиному (фіксованому податку), що були під загрозою ліквідації. Адже внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», які передбачали норму, яка поставила б їх у скрутне становище. Ця норма змушувала такі підприємства через 30 днів перереєстровуватися як платники податків на загальних підставах.
Позитивним також є те, що саме у Бюджетному комітеті ми змогли відстояти, і уряд до цього віднісся з розумінням, а сесійний зал підтримав – вирішення проблем автомобілебудівної галузі, яка в Україні почала розвиватися. Уряд до пропозицій, які ми внесли, підійшов зважено та погодився на те, щоб для автомобілебудування залишити можливості його розбудови. Саме введення 5%-ого мита на імпорт комплектів автомобілів і 20%-ого мита на зібрані автомобілі, які імпортуються з інших країн, дає можливості для подальшого розвитку цієї галузі та створення нових робочих місць. Ми вирішили також питання щодо газифікації населених пунктів, і уряд погодився з нашою пропозицією щодо відрахування 2% від реалізації газу для формування доходів, які будуть направлятися на газифікацію сільських населених пунктів.
Залишилися проблеми по суднобудуванню та авіабудуванню, але я думаю, що в процесі подальшої роботи можна буде виходити на певні рішення, додатково розглядати ці проблеми і їх вирішувати.
— Цей бюджет ще називають революційним, а саме у частині змін у стосунках між народом, державою і бізнесом. Що стосується останнього, то зміни полягають у відміні десятків пільг та схем для підприємств, ліквідації вільних економічних зон. До яких наслідків це призведе?
— Позитивним є той факт, що уряд запропонував усьому бізнесу сьогодні працювати на рівних умовах. Бо ті пільги, які передбачалися для окремих галузей, ставили підприємства в нерівні умови. Важливим також є те, що відміна пільг веде до подолання корупції та серйозно обмежує можливості розкрадання державних коштів. Що стосується вільних економічних зон, то в більшій мірі вони використовувалися фінансовими ділками в своїх цілях. Хоча в даному випадку є ризик, що через такий механізм буде зачеплено інтереси реальних інвесторів, тому ми запропонували уряду розробити програму фінансової підтримки через пряме фінансування з державного бюджету.
— Звичайно, прийнятий основний фінансовий документ держави не є досконалим. Чи будуть вноситися поправки? І наскільки було виправдане пакетне голосування разом із змінами до деяких інших законодавчих актів?
— Законопроект «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2005 рік» окрім перегляду дохідної і видаткової частини мав складову інших законодавчих актів, які впливають на дохідну частину бюджету. Це Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про податок на прибуток» та інші законодавчі акти. Всі ці закони напряму пов’язані з дохідною частиною бюджету. Прийняття їх пакетним голосуванням було виправдане.
Разом з тим, на мою думку, в існуючому законодавстві є ряд прогалин, якими можуть скористатися підприємства та організації для мінімізації сплати податків. Тому у подальшому я буду наполягати на прийнятті у Верховній Раді змін до Закону України «Про податок на додану вартість» та інших законів, які випливають із інтересів справи та позитивно вплинуть на збільшення дохідної частини бюджету.
— Як відомо проблеми обласного бюджету щодо надходження державних дотацій та субвенцій, реалізації інвестиційних програм донедавна обґрунтовувалися перебуванням більшості народних обранців від Волині в опозиції. З огляду на зміну влади в країні, як це вплине на обласний бюджет, його наповнення?
— Так, попередній уряд, який очолював Янукович, під керівництвом Кучми приймав рішення, які суперечили як законам, так і Конституції України, і в першу чергу щодо розподілу коштів державного бюджету. Основним принципом розподілу цих коштів по областях була наявність депутатів так званої більшості парламенту, яка підтримувала попередню владу. Тому і на Волині ці кошти здебільшого направлялися на округ народного депутата Ігоря Єремеєва та за пропозиціями народних депутатів, які входили до парламентської більшості. А з обранням народного Президента Віктора Ющенка питання розподілу коштів держбюджету направлене в законне та конституційне русло. Адже Президент України визначив основні принципи діяльності нової влади – це чесність, прозорість та відкритість. Перший крок у цьому напрямку здійснений, адже кошти, які направляються з бюджету в першу чергу на інвестиційні проекти, розподілені не за принципом належності народного депутата до тієї чи іншої фракції, а за кількістю населення, яке проживає в області.
Субвенції, дотації – розподіляються відповідно до формульного розрахунку, що виключає можливість надання переваг окремим місцевим бюджетам. Що стосується доходів місцевих бюджетів, у тому числі і Волинської області, в першу чергу їх наповнення має пряму залежність від ефективності роботи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
— Ви голосували за зміни до бюджету?
— Так. Особисто я і фракція Української народної партії цей законопроект підтримали. Звичайно, основним при прийнятті рішення голосувати «за» чи «проти» був аргумент щодо збільшення соціальних виплат. Адже саме соціальними проблемами в державі опікується міністр соціальної політики і праці В’ячеслав Кириленко, який є заступником голови Української народної партії. Але я переконаний, що в прийнятому проекті Державного бюджету України та змінах до деяких законів України є ще ряд невирішених проблем. Тому завдання і Кабінету Міністрів України, і Верховної Ради в подальшому постійно удосконалювати законодавство України, результатом чого повинно бути постійне збільшення дохідної частини бюджету.
Юлія ТИМОЩУК.
Ще до розгляду змін до бюджету-2005 у сесійній залі документ суттєво був доопрацьований у профільному комітеті. За пропозиціями народних депутатів було внесено зміни до урядового законопроекту, які у подальшому, окрім його соціальної спрямованості, дадуть позитивні результати для галузей сільського господарства, промисловості країни та ряду інших, про які в інтерв’ю розповів народний депутат, член фракції Української народної партії, член Бюджетного комітету Борис ЗАГРЕВА.
— Борисе Юхимовичу, як Ви оцінюєте вже оновлений бюджет на 2005 рік?
— Бюджет 2005 року є дійсно соціально спрямованим вперше за весь період незалежності України. Видатки цього разу розподілені таким чином, що це дасть можливість вирішити більшість соціальних проблем країни. Це підвищення мінімальної заробітної плати, вирішення питання щодо поліпшення пенсійного забезпечення, вирішення таких соціальних проблем, як збільшення виплат при народженні дитини, надання допомоги одиноким матерям, дітям-сиротам та дітям-інвалідам. З цієї точки зору держава зробила великий крок, щоб наблизитися до європейських стандартів по соціальних показниках.
— Відомо, що робота саме у Бюджетному комітеті була досить напруженою, і декілька днів практично тривала цілодобово. Яких результатів вдалося досягти при доопрацюванні бюджету і з якими пропозиціями членів профільного комітету погодився уряд?
— Після розгляду бюджету у комітеті, він був прийнятий з урахуванням серйозних зауважень. Якщо Кабінет Міністрів у своєму проекті пропонував скасувати пільги для сільгоспвиробника, то ми змогли відстояти ці пільги. Це могло б призвести до серйозних проблем у сільському господарстві, навіть до ліквідації фермерського господарства, а також до банкрутства сільськогосподарських підприємств, які сьогодні працюють.
Ми змогли відстояти в уряді ті позиції, які дають можливість вирішити проблему, яка стосувалася підприємств, зареєстрованих на єдиному (фіксованому податку), що були під загрозою ліквідації. Адже внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», які передбачали норму, яка поставила б їх у скрутне становище. Ця норма змушувала такі підприємства через 30 днів перереєстровуватися як платники податків на загальних підставах.
Позитивним також є те, що саме у Бюджетному комітеті ми змогли відстояти, і уряд до цього віднісся з розумінням, а сесійний зал підтримав – вирішення проблем автомобілебудівної галузі, яка в Україні почала розвиватися. Уряд до пропозицій, які ми внесли, підійшов зважено та погодився на те, щоб для автомобілебудування залишити можливості його розбудови. Саме введення 5%-ого мита на імпорт комплектів автомобілів і 20%-ого мита на зібрані автомобілі, які імпортуються з інших країн, дає можливості для подальшого розвитку цієї галузі та створення нових робочих місць. Ми вирішили також питання щодо газифікації населених пунктів, і уряд погодився з нашою пропозицією щодо відрахування 2% від реалізації газу для формування доходів, які будуть направлятися на газифікацію сільських населених пунктів.
Залишилися проблеми по суднобудуванню та авіабудуванню, але я думаю, що в процесі подальшої роботи можна буде виходити на певні рішення, додатково розглядати ці проблеми і їх вирішувати.
— Цей бюджет ще називають революційним, а саме у частині змін у стосунках між народом, державою і бізнесом. Що стосується останнього, то зміни полягають у відміні десятків пільг та схем для підприємств, ліквідації вільних економічних зон. До яких наслідків це призведе?
— Позитивним є той факт, що уряд запропонував усьому бізнесу сьогодні працювати на рівних умовах. Бо ті пільги, які передбачалися для окремих галузей, ставили підприємства в нерівні умови. Важливим також є те, що відміна пільг веде до подолання корупції та серйозно обмежує можливості розкрадання державних коштів. Що стосується вільних економічних зон, то в більшій мірі вони використовувалися фінансовими ділками в своїх цілях. Хоча в даному випадку є ризик, що через такий механізм буде зачеплено інтереси реальних інвесторів, тому ми запропонували уряду розробити програму фінансової підтримки через пряме фінансування з державного бюджету.
— Звичайно, прийнятий основний фінансовий документ держави не є досконалим. Чи будуть вноситися поправки? І наскільки було виправдане пакетне голосування разом із змінами до деяких інших законодавчих актів?
— Законопроект «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2005 рік» окрім перегляду дохідної і видаткової частини мав складову інших законодавчих актів, які впливають на дохідну частину бюджету. Це Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про податок на прибуток» та інші законодавчі акти. Всі ці закони напряму пов’язані з дохідною частиною бюджету. Прийняття їх пакетним голосуванням було виправдане.
Разом з тим, на мою думку, в існуючому законодавстві є ряд прогалин, якими можуть скористатися підприємства та організації для мінімізації сплати податків. Тому у подальшому я буду наполягати на прийнятті у Верховній Раді змін до Закону України «Про податок на додану вартість» та інших законів, які випливають із інтересів справи та позитивно вплинуть на збільшення дохідної частини бюджету.
— Як відомо проблеми обласного бюджету щодо надходження державних дотацій та субвенцій, реалізації інвестиційних програм донедавна обґрунтовувалися перебуванням більшості народних обранців від Волині в опозиції. З огляду на зміну влади в країні, як це вплине на обласний бюджет, його наповнення?
— Так, попередній уряд, який очолював Янукович, під керівництвом Кучми приймав рішення, які суперечили як законам, так і Конституції України, і в першу чергу щодо розподілу коштів державного бюджету. Основним принципом розподілу цих коштів по областях була наявність депутатів так званої більшості парламенту, яка підтримувала попередню владу. Тому і на Волині ці кошти здебільшого направлялися на округ народного депутата Ігоря Єремеєва та за пропозиціями народних депутатів, які входили до парламентської більшості. А з обранням народного Президента Віктора Ющенка питання розподілу коштів держбюджету направлене в законне та конституційне русло. Адже Президент України визначив основні принципи діяльності нової влади – це чесність, прозорість та відкритість. Перший крок у цьому напрямку здійснений, адже кошти, які направляються з бюджету в першу чергу на інвестиційні проекти, розподілені не за принципом належності народного депутата до тієї чи іншої фракції, а за кількістю населення, яке проживає в області.
Субвенції, дотації – розподіляються відповідно до формульного розрахунку, що виключає можливість надання переваг окремим місцевим бюджетам. Що стосується доходів місцевих бюджетів, у тому числі і Волинської області, в першу чергу їх наповнення має пряму залежність від ефективності роботи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
— Ви голосували за зміни до бюджету?
— Так. Особисто я і фракція Української народної партії цей законопроект підтримали. Звичайно, основним при прийнятті рішення голосувати «за» чи «проти» був аргумент щодо збільшення соціальних виплат. Адже саме соціальними проблемами в державі опікується міністр соціальної політики і праці В’ячеслав Кириленко, який є заступником голови Української народної партії. Але я переконаний, що в прийнятому проекті Державного бюджету України та змінах до деяких законів України є ще ряд невирішених проблем. Тому завдання і Кабінету Міністрів України, і Верховної Ради в подальшому постійно удосконалювати законодавство України, результатом чого повинно бути постійне збільшення дохідної частини бюджету.
Юлія ТИМОЩУК.