Лишається сподіватись, що білі чорниці такі ж корисні, як і звичайні.
Білі чорниці – в маневицьких лісах
Щедрі маневицькі ліси можуть нас не лише годувати, а й дивувати. В цьому переконалися місцеві жителі, яких цьогоріч звичайний чорничник вразив ягодами-альбіносами
Про білі чорниці вже якось доводилось чути – така «екзотика» з'явилась у лісах Камінь-Каширщини. Та трохи дивно це звучало. Чорниці і не чорні? Може це інші ягоди? А може вони просто ще не достигли чи виросли в гущавині?
На вигляд вона нагадує недостиглу, а на смак – солодку спілу чорницю. Ягоди крупніші, мають трішки зеленкуватий відтінок і подекуди розцяцьковані червоними краплинками. Лишається сподіватись, що білі чорниці такі ж корисні, як і звичайні.
Як дізналася в мережі Інтернет, білої чорниці як різновиду рослин в природі не існує. Таку мутацію називають альбінізмом – генним збоєм, внаслідок якого, наприклад, втрачається природнє забарвлення волосся, шкірних покривів, райдужної оболонки ока у людей. Бувають і тварини та птахи-альбіноси. Звідси і такий знайомий нам вислів як «біла ворона». Хоча в природі ворони-альбіноси велика рідкість, оскільки їх, як правило, закльовують їхні ж родичі. А в представників флори такі мутаційні явища спостерігаються найрідше.
Та що й справді ростуть у нас ці білі чорниці, ще й на звичайному чорничнику, переконалася, потримавши в руках цю дивну рослину, на острівці якої збирачі ягід натрапили поблизу Маневич. На вигляд вона нагадує недостиглу, а на смак – солодку спілу чорницю. Ягоди крупніші, мають трішки зеленкуватий відтінок і подекуди розцяцьковані червоними краплинками. Лишається сподіватись, що білі чорниці такі ж корисні, як і звичайні.
Юлія МУЗИКА
