Щоб Церква тут стала Єдина Свята...

Боже, поможи Руси-Україні

Раненько,  раненько – 
До  сходу  Сонця
Так  пахнуть  трави  і  квіти.
Раненько  я встану
І  в  поле  піду.
Піду  на  побачення  з  Світом.
І ось рожевіє у променях Небо,
І чути переклик пташок.
Душі дам відчути 
Дзвіночок краплинки-росинки,
Що від дотику мого 
Падає на Землю Святу.
І так от іду лугами Волині,
І ось та Княжа гора –
Засіяна квітами синіми-синіми. 
Стежиною обережно 
Поміж голубими дзвіночками 
Сходжу на гору. А на горі – 
Боже, яка навкруги невимовна краса 
Небо голубе-голубе – 
Неосяжна голуба чистота.
Промені сонця світять так ясно,
Так ніжно торкаються мого лиця.
Пшениця в колоссі стоїть золота,
А краєм пшениці – цвіт маку горить,
А волошок, ромашок 
Багато-багато цвіте.
І сокирки між ними подекуди є.
Від тої краси так легко й прекрасно 
Душа відчуває
І разом з тим, тяжко чомусь.
Чому в цій красі, в цім прекраснім краї 
Любові між нами всіма немає?
Чому сваримось ми?
Чому нищимо те,
Що надбане нами віками?
Чому? Чому нам так тяжко 
На нашій багатій прекрасній Землі?

Чому? Чому нам так тяжко 
На нашій багатій прекрасній Землі?

І ось в променях Сонця, бачу:
Ольга - княгиня стоїть.
І душа моя душу її відчуває,
І душа та слова мені посилає:
– Треба так, щоб згода між вами
                                           всіма була, 
Щоб любов у серцях відродилась,
Щоб церква Єдина 
До нас всіх прийшла.
А ти запитай    
Душу  Ольги-княгині
Де  хоче вона,  щоб  був  Патріарх?
Чи  там, де  недоля  заслала  його?
У  Москві.  Ні  не  в  Москві,
             а  у  нас  на  Руси-Україні?
 – А  ти  запитай
Рівноапостольського  
                         князя  Володимира,
Хрестителя  Руси-України.
Де  хоче  Він,  щоб  був  Патріарх?
  – У  Київі  стольнім,
Тут,  де  Русь  я  хрестив
І  Духом  Святим  душі  
                            із  тьми  розбудив.
  – А  ти  запитай  Святого  
                              Іова  Почаївського
Де  хоче  він,
Щоб  був  Патріарх?  
                            У  Київі  стольнім,
Там,  де  я  на  Собори  ходив,
І  Віру  свою  Святу  Православну
Від  зла  боронив?
Русь-Україна – Мати  слов’ян.
Русь-Україна  Господь  нам  создав.
На  Русь-Україну  Андрія  послав,
І  Хрест  Православ’я  високо  підняв.
Тут  Храми:  Печерські,
                                    Вишгородські,
Мукачівські,  Городоцькі,
Дубенські,  Почаївські,
Корецькі,  Кременецькі,
Загорівські, Зимно-Святині.
Тут мощі Святого Степана 
На нашій рідній Волині,
Щоб Русь-Україна 
Святою була,
Щоб Земленька наша 
У мирі жила.
Боже! Поможи Руси-Україні,
Щоб церква тут стала 
                                    Єдина Свята.
Щоб рідною мовою 
Нас всіх возродила,
Щоб душу зі сну у нас всіх пробудила 
На добрі діла:
Щоб Собором Всеукраїнським 
У Київі стольнім навік 
                        утвердилась Вона.
 

Віра  ХОМ’ЯК.