Київське “Динамо” стало володарем Кубка України 2005 року. У фінальному матчі у присутності 70 тисяч уболівальників та при 32-градусній спеці команда Сабо з рахунком 1:0 перемогла донецький “Шахтар”. Переможний гол на 11-ій хвилині матчу провів з пенальті Ринкон. До цього поєдинку обидві команди підійшли максимально підготовлені. Незважаючи на те, що фінал Кубка проходив у Києві, “Шахтар” приїхали підтримувати близько 25 тисяч уболівальників з Донецька, котрі зайняли десять секторів. У стартові хвилини гри впевненіше виглядав “Шахтар”. Гірники швидше переходили центр поля і навіть створили один небезпечний момент. Маріка продерся крізь захисні редути киян і з кута пробив, але Шовковський у шпагаті відбив цей удар. Далі гірники прогавили контрвипад “Динамо”. Верпаковскіс після швидкої комбінації із Шацьких увійшов у штрафну донеччан, де його підкосив Тимощук. Норвезький суддя Тер’є Хоге довго не роздумував і призначив пенальті, яке реалізував Ринкон — 1:0. Пропустивши гол, “Шахтар” пішов відіграватися, але в першій же небезпечній атаці біля воріт “Динамо” гірників чекала нова неприємність. Родольфо з Марікою, борючись за позицію, обмінялися люб`язностями у вигляді перетягування футболок. Першими не витримали нерви у Маріки, який ударив в обличчя Родольфо. Далі події розвивалися за сценарієм драматичного театру. Родольфо залишився лежати на газоні, демонструючи біль, і по нього навіть виїхала спеціальна футбольна “реанімаційна” машина, що відвезла його з поля... Тер’є Хоге, порадившись з боковим арбітром, показав Маріці червону картку. Далі було не менш цікаво. За хвилину біля краю поля з`являється Родольфо – живий і здоровий. Хоге відразу підбіг до бразильця, який кілька хвилин тому лежав на газоні, і показав йому жовту картку, схоже, що за провокацію, після якої був вилучений Маріка. Після того, як “Шахтар” залишився в меншості, Хоге порадував і уболівальників гірників, призначивши пенальті вже у ворота “Динамо”. На 26-ій хвилині зустрічі Гавранчич збив у штрафній Левандовського. Гравці “Динамо”, як і футболісти “Шахтаря” в епізоді з першим пенальті, особливо не протестували. Пробивати пішов сам потерпілий. На післяматчевій прес-конференції Луческу скаже: це була помилка, що Левандовський виконував 11-метровий удар. Тим не менш, поляк пробив не сильно і безхитрісно, а досвідчений Шовковський взяв м’яч, який летів у кут воріт. Шанси у “Шахтаря” зрівняти рахунок були, але вони їх змарнували. Битися в меншості проти київського “Динамо” команда Луческу змогла і навіть нічим не поступалася киянам, але забити їм не судилося. У першій половині гри донеччани продовжували тиснути на ворота Шовковського, але удари Брандао та Срни воротар “Динамо” відбивав. У другому таймі мало що змінилося в малюнку гри. Щоправда, Сабо замінив Гавранчича і випустив замість нього Федорова, який практично повністю закрив Брандао. Сам же Брандао може вважати фінал не своїм днем. Принаймні у двох моментах бразилець мав шанси забивати. “Динамо” також провело кілька небезпечних атак. В одній з них лише чудова реакція Лаштувки врятувала “Шахтар” від другого гола. Ближче до 80-ої хвилини гравці помітно втомилися, особливо це стосувалося “Шахтаря”, який грав удесятьох. Але небезпека біля воріт “Динамо” не зникала. Найреальніший шанс забити мав Жадсон, який зі штрафного метрів з 25-ти влучив м’ячем у поперечину. У час, що залишився, “Шахтар” бився й надалі. Діставалося у цій боротьбі всім, особливо Тимощуку, який “заробив” два попередження для Шацьких та Ринкона. Уже в доданий арбітром час штурм “Шахтаря” ледве не закінчився голом, але після удару Матузалема м’яч витягнув Шовковський, який став кращим гравцем “Динамо” у цій грі. Далі фінальний свисток рефері зафіксував перемогу “Динамо” в супернапруженому та цікавому двобої. Після цього на поле вийшов президент гірників Ринат Ахметов, котрий особисто потиснув руку кожному гравцю “Шахтаря”, обмінявся репліками з Луческу та разом з командою підійшов подякувати до секторів фанів “Шахтаря”. Коментувати матч Ахметов не особливо погоджувався, відзначив лише, що це була справжня кубкова гра. А на запитання, як йому дебют закордонних арбітрів у цій грі, зауважив, що вони лише виконують рішення більш високого футбольного начальства. Причому з виразу обличчя Ахметова та після того, як він швидко зняв медаль за друге місце в Кубку, було зрозуміло, що в найбагатшої людини України настрій не найкращий і він може багато чого сказати, але чомусь не хоче... У свою чергу вручення Кубка “Динамо” було феєричним. Ігоря Суркіса, весь тренерський штаб та футболістів полили шампанським. Під його бризки потрапив і Григорій Суркіс разом з міністром молоді та спорту Юрієм Павленком.
