Майстер-пічник за роботою.
Маневицький умілець Віктор Мельник знає, як зробити тепло в оселі
Закінчивши Луцьке СПТУ №12 за спеціальністю «муляр-штукатур-плиточник», Віктор Гервасійович із Гораймівки і не думав, що стане затребуваним пічником на усі довколишні села
Випускник училища працевлаштувався в місцевому СВК «Кормін» у будівельній бригаді. Згодом, коли господарство розпалося, працював на будівництві. А одного разу у власному помешканні потрібно було переробити піч. З цього все й почалося.
– У селі мурував печі мій сусід, покійний дід Павлик (Павло Арсентійович Снітко), і був неабияким майстром. Тож попросив, аби й мені переробив, – розповідає Віктор Гервасійович. – Але дідусь відмовився, сказав, що я і сам можу зробити, адже вчився на муляра. Тож я закотив рукави і приступив до роботи, а дід Павлик поруч підказував, що і як.
Оскільки печі часто просять робити із функцією нагріву води, навчився користуватися зварювальним апаратом.
Про нового умільця дізнались селяни й почали прохати і їм облаштувати нові груби та печі. А от за каміни пан Віктор братися не хоче, мотивуючи тим, що вони в селі потрібні небагатьом, а їздити до великих міст не надто хочеться, бо є чимала сім’я: п’ять синів і двоє доньок. Старші працюють у Луцьку – Павло механіком автосервісу, Ярослав – сантехніком. Донька Мирослава хоче навчатись на художника в училищі, де вчився батько. Яна і Петро – старшокласники, Дмитро і Богдан – відвідують початкові класи. Дружина Лідія Степанівна працює гардеробником у школі. Має родина й чимале господарство, тому господар хоче працювати біля дому.
– З піччю треба возитися зо три дні, а грубку можна зробити за півтора-два. Більшість грубок роблю з лежачими (горизонтальними) ходами, тоді вони міцніші і гріють з усіх боків однаково, – ділиться секретами майстер. – Трапляється, використовую й вертикальні ходи, коли потрібно, щоб одна сторона груби гріла сильніше, а інша – слабше. Та головне в цій справі – не завужувати люфти (ходи), щоб була хороша тяга. Оскільки обкладають грубки плиткою, то потрібно рівно виводити стіни, бо колись при оштукатурюванні можна було їх вирівняти розчином. Сам плиткою не обкладаю, хоча і вмію, даю заробити іншим спеціалістам, – жартує майстер. – Під час роботи трапляються різні нестандартні ситуації. Одного разу, муруючи піч, хотів обминути балку та зробив поворот. У результаті в печі не було тяги, тож мусив розбирати і переробляти. Оскільки печі часто просять робити із функцією нагріву води, навчився користуватися зварювальним апаратом. Життя змушує пристосовуватись, – каже пічник.
Сергій ГУСЕНКО.
