Майже орел!
У Цуманській пущі хрущі над вишнями не загудуть
Бо тамтешні деркачі свою роботу з поїдання шкідливих комах знають
КНПП «Цуманська пуща» продовжує знайомити зі своїми пернатиме жителями. Настала черга деркача.
Деркач – невеликий птах, трохи більший за дрозда. Тіло здається сплющеним з боків. Хвіст дещо звисає вниз. Крила широкі і короткі.
Полюбляє густу траву, в якій можна сховатись. Деркач погано і неохоче літає. Політ повільний, помахи крил часті, ноги незграбно звисають. При наближенні людини до останнього сидить в траві, злітаючи прямо з-під ніг. Бігає швидко, з частими змінами напрямку (з чим пов`язана сплюснута форма тіла), тому при небезпеці вважає за краще втікти і сховатись, аніж злітати. Деркачі живляться переважно комахами та іншими наземними безхребетними. В кінці літа і восени можуть вживати насіння бур`янів, рідше зерна культурних злаків. При перельотах летять низько над землею.
Його улюблені місця – вологі луки з пишною травою, чагарниками, осокові болота та лісові поруби.
Його улюблені місця – вологі луки з пишною травою, чагарниками, осокові болота та лісові поруби. На прольоті деркача можна побачити на полях, городах з чагарниками, узліссях, лісосмугах і біля озер.
Деркач найгаласливіший зі всіх наших пастушкових. Крик деркача надзвичайно характерний, його не можна сплутати ні з чим. Він звучить як склади «ге-ге» або «дерг-дерг» (звідси і назва), вигукувані скрипучим голосом, але дуже голосно. Крикнувши двічі, деркач робить коротку паузу, потім скрикує знову і знову замовкає. Це шлюбна весняна пісня самця; у травні й червні він кричить із надзвичайним азартом, іноді цілі ночі безперервно, також вранці й увечері, а іноді й удень.
Оскільки птах живиться переважно комахами, він знищує величезну кількість форм, які завдають шкоди сільському господарству. При достатній своїй чисельності птахи можуть суттєво зменшити кількість сарани, довгоносиків, хрущів, тощо. Вид перебуває під охороною Бернської (додаток 2) конвенції, Директиви Європейського союзу щодо охорони диких птахів (CEE 1) та до переліку видів, що знаходяться під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища (SPEC 1).
