Про те, що луцький “Бродвей” — вулиця Лесі Українки — пішохідна зона, знають, напевно, всі. Проте іномарки продовжують гасати нею, як по автомагістралі. І паркуються в центрі міста, де їм заманеться. Нерідко — просто на тротуарах, перекриваючи шлях пішоходам...
Олександр ПИРОЖИК
Про те, що луцький “Бродвей” — вулиця Лесі Українки — пішохідна зона, знають, напевно, всі. Проте іномарки продовжують гасати нею, як по автомагістралі. І паркуються в центрі міста, де їм заманеться. Нерідко — просто на тротуарах, перекриваючи шлях пішоходам. Міська влада киває на ДАІ, “даішники” — на мерію, і ніхто не знайде на них управи...
Заввідділом із координації роботи міського пасажирського транспорту виконкому Федір Корецький нагадує, що кілька років тому мерія прийняла офіційне рішення про заборону руху на цій вулиці і створення тут пішохідної зони. Виконком склав і погодив схему розташування дорожніх знаків, у відповідних місцях вони встановлені. Вся біда в тому, що далеко не всі на них зважають. Правила дорожнього руху дозволяють в`їзд під знак “Рух заборонено” власникам транспортних засобів, які проживають на цій території або ж працюють на ній, тобто мають тут офіси. Саме цим і користуються “круті”, які женуть свої авта луцьким “Бродвеєм” у пошуках підходящого бару. Нові Правила дорожнього руху, які вступили в дію з 1 січня 2002 року, є значно ліберальнішими попередніх, у них багато винятків. Для прикладу, у 15 розділ уведено пункт 15.10.в, який гласить: “Стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри”. Цікавий пункт. От лишень не пригадується, щоб у Луцьку десь були такі широкі тротуари, які дозволили б ставити на них машини у 2-3 ряди (окрім, хіба центральної частини проспекту Волі)... Вихід із ситуації, на думку посадовця виконкому, один — жорсткіший контроль із боку ДАІ, постійні чергування нарядів міліції і притягнення до відповідальності всіх порушників, не зважаючи на марку авта. Але карати порушників, стверджує Федір Денисович, — не компетенція міської влади. Не мають впливу на них і муніципали, у них — інші функції. Єдина служба, яка має повноваження і зобов’язана навести лад у цих питаннях, це Державтоінспекція. Мовляв, якби одного-другого порушника добряче штрафонули, інші задумалися б... У міському ДАІ, в свою чергу, кажуть, що боротися з таким явищем, як проїзд, зупинки і паркування в недозволених місцях, не так просто. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає занадто м’яку міру покарання до таких порушників. Зокрема, статтею 122 за порушення правил зупинок транспортних засобів передбачено винесення попередження або накладення штрафу в розмірі від 0,5 до одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Тобто, всього 8,5—17 гривень. А за неправомірний рух тротуарами чи пішохідними доріжками — ще менше, від 0,2 до 0,5 цього ж мінімуму. Кого сьогодні налякаєш такими штрафами? До того ж, у подібних випадках штрафні санкції на порушника має право накласти не співробітник ДАІ, а суд. “Даішник” має право лише скласти протокол про адмінпорушення і направити відповідні документи до суду. Тільки у випадку, якщо подібні порушення спричинили створення аварійної обстановки, порушника можна оштрафувати на 2-4 неоподатковувані мінімуми або позбавити права керування транспортним засобом на строк від 6 місяців до одного року. Але спробуй довести, що виникла ота сама аварійна обстановка... Зі слів начальника ВДАІ міста Луцька Андрія Жука, самотужки цю проблему “даішникам” не вирішити. З початку року на порушників правил дорожнього руху на вулиці Лесі Українки ними складено близько 30 протоколів про адмінпорушення, матеріали направлено до суду, однак наукою для інших це не стало. До потенційних порушників слід приймати більш кардинальні рішення на рівні міської влади. На адресу луцького міського голови Антона Кривицького ВДАІ вже в цьому році кілька разів направляла подання щодо необхідності встановлення на проблемних ділянках загороджувальних стовпчиків і блокування руху транспорту. Це стосується і вулиці Лесі Українки, і міських ринків, біля яких у базарні дні організовуються несанкціоновані паркування. Останнє таке подання, стверджує Андрій Адамович, датоване 21 червня. Однак поки що всі вони залишаються без задоволення. А без офіційного дозволу міської влади ДАІ не має права цього робити. Раніше в арсеналі Державтоінспекції були блокіратори, однак тепер закон не дає підстав їх застосовувати. Можна було б боротися з порушниками з допомогою евакуаторів, однак для їх придбання потрібні кошти, яких в ДАІ немає, а міська влада теж не може віднайти. Тому єдиним виходом тут вбачають спільне рішення про блокування руху транспорту на проблемних ділянках. В ДАІ бідкаються: до кожного дорожнього знака “даішника” не поставиш, у них і без того бракує кадрів, є вакансії. На весь Луцьк сьогодні працює всього 3-4 наряди. З цим твердженням можна погодитися хіба частково: якби порушників штрафували щодня, напевно, терпець у них урвався б. І зовсім не обов’язково ставити “даішника” біля кожного знака. Достатньо одного наряду на центральну частину міста, але щоб він патрулював тут постійно. І вулицю Лесі Українки, і територію навколо універмагу, де авто на тротуарі — буденне явище. Бо, як показує життя, розраховувати на швидке підвищення рівня культури водіїв чи їхню самосвідомість поки що не доводиться. А, може, досить мерії кивати на ДАІ, а “даішникам” — на мерію? Може, варто вирішувати справу не паперовими методами? Тим більше, що в луцькій мерії полюбляють наголошувати, що вони є ініціаторами багатьох нововведень, які згодом були на законодавчому рівні запроваджені на всій території України. Давайте й у цих питаннях вдаватися до нововведень, аби зрештою дисциплінувати водіїв і звільнити наші тротуари для відпочиваючих і гостей міста.
