Символ Республіканської партії США – слон. Символ молодої Республіканської партії України – дуб. Міць, сила і стабільність – це те, що закладено в основу республіканської ідеї будь-якої країни. Така теза пролунала з вуст голови Республіканської партії України Юрія Бойка під час засідання журналістського клубу „Політична палітра”...
Символ Республіканської партії США – слон. Символ молодої Республіканської партії України – дуб. Міць, сила і стабільність – це те, що закладено в основу республіканської ідеї будь-якої країни. Така теза пролунала з вуст голови Республіканської партії України Юрія Бойка під час засідання журналістського клубу „Політична палітра”.
Юрій Бойко опиняється в центрі уваги ЗМІ не вперше. Упродовж останніх трьох років він очолював НАК „Нафтогаз України” і вважався однією з найвпливовіших фігур не лише на ринку енергоносіїв, а й в політичному житті держави. З приходом нової влади Юрія Бойка змінив на посаді голови правління НАК „Нафтогаз України” голова Конгресу українських націоналістів Олексій Івченко. Однак досі журналісти звертаються до екс-керівника за коментарями щодо актуальних „нафтогазових питань”. Журнал „Кореспондент” назвав його найкращим бізнесменом 2003 року. Він є Героєм України. Політика може стати новим викликом для Юрія Бойка, який звик досягати швидкого результату у справі, якою займається. Республіканська партія України була зареєстрована у березні 2005 року. Юрій Бойко об’єднав більше 20 тисяч членів цієї партії, серед яких відомі депутати Юлій Йоффе та Василь Гладкіх, колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, директор Національного інституту політичних наук АНУ професор Олег Рафальський.
- Чому ви вирішили заснувати нову партію, а не просто визначитися, з ким бути в політиці – з нинішньою владою чи з опозицією? По який бік барикад ви зараз? - Давайте відійдемо від чітких поділів політиків на чорних і білих, на опозицію та провладну силу. Це все ситуативне і мінливе. Головним для кожної партії повинна бути ідеологія, а не ставлення до тих чи інших політичних сил. Ми вважаємо себе центристською партією, але в нас такий підхід: республіканці мають свою позицію, і якщо влада робить кроки, які відповідають нашому баченню, то ми її підтримуємо. Якщо ні – ми протестуємо. - Ви хочете залишитися посередині саме тоді, коли йде процес як об’єднання провладних партій, так і консолідації опозиційних сил? - Ми пропонуємо альтернативу, а альтернатива в демократичному суспільстві повинна бути присутня завжди. Щодо опозиції, то я переконаний, що вона повинна бути, тому що це ознака здорової демократичної системи. Однак очікувати, що в перший рік після виборів президента вона буде потужною силою – марно. Подивимося через рік і на обличчя, і на гасла опозиції. - Які основні ідеї українських республіканців? - Ми прагнемо консолідації в суспільстві, яке було розколоте недавніми подіями, а також виступаємо за стрімкий економічний та соціальний розвиток країни. - Ви підтримуєте Конституційну реформу? - Так, ми вважаємо, що Україна має перейти до моделі парламентсько-президентської республіки, і влада не повинна концентруватися в руках однієї людини, якою б чесною вона не була. Основні рішення – вступ до НАТО, ЄС або ЄЕП – мають ухвалюватися за результатами всеукраїнських референдумів. Людям потрібно пояснити усі переваги і недоліки того чи іншого кроку, а не кулуарно підписувати історичні документи, які визначають долю країни на багато десятиліть уперед. Ми також за прямі вибори губернаторів, мерів, керівників місцевих рад. Це сприятиме більшій ефективності їх роботи, прозорості влади та її підзвітності громаді. Ми виступаємо і за виборність суддів обласних і районних судів. Більше того, в Україні мають з’явитися і свої „шерифи”. РПУ наголошує на необхідності реформувати репресивний апарат Міністерства внутрішніх справ і розділити міліцію на національну і муніципальну. В цьому разі керівники муніципальної міліції також могли б обиратися мешканцями міст та районів. Це зменшить і корупцію, і наведе більше порядку на вулицях. - Це доволі незвично для України… - Але ці питання дуже важливі. Ми нещодавно проводили опитування на тему, що саме турбує людей насамперед? На першому місці – добробут, на другому – стан здоров’я, а на третьому – вулична злочинність. І все! Справа Гонгадзе, плівки Мельниченка, використання російської мови – все це стоїть значно далі у списку речей, які хвилюють людей. І це зрозуміло. Щоденні проблеми для кожного з нас - найболючіші. - Яку економічну політику проводила б ваша партія при владі? - Універсальна вимога республіканців усього світу – низькі податки. В Україні для нас пріоритетом є й створення додаткових робочих місць. Ось я був нещодавно в Чернівецькій області. Там мешкає 800 тисяч чоловік, і з них 180 тисяч – працює за кордоном! Така ситуація (до речі, типова для західного регіону країни взагалі) виникає через те, що в нас немає дешевих кредитних ресурсів для відкриття підприємств. Наші бізнесмени працюють на власних обігових коштах, тому що хто може собі дозволити взяти кредит під 20 відсотків річних? Яка має бути рентабельність такого підприємства? Ми пропонуємо відкривати ринок для зарубіжних банків, які за рік знизять рівень процентних ставок у кілька разів. Або уряд має знизити податки до 10 відсотків від обороту. Інакше невигідно працювати „у світлі”, економіка йде в тінь. - Не можна не запитати вас про вашу попередню посаду в „Нафтогазі”. Як ви ставитеся до критики, яка часом лунає на адресу попереднього керівництва нафтогазової галузі? - До критики на свою адресу я взагалі ставлюся спокійно. У нас завжди критикують тих, хто вже пішов. До речі, і до свого звільнення з посади голови правління „Нафтогаз України” я поставився з розумінням, хоч причин для зміщення названо не було. Однак один з принципів, за який виступає Республіканська партія України, – змінність керівників міністерств і відомств кожні п’ять років, оновлення управлінської еліти у разі приходу іншої сили до влади. Коли я був керівником „Нафтогаз України”, ми зробили чимало для стабільності ринку енергоносіїв, погашення боргів перед Росією та Туркменистаном за газ, утримання цін на бензин. Згадайте минулий рік, коли була підвищена ціна на нафту! Завдяки тому, що ми запроваджували ринкові механізми встановлення ціни, а також застосовували певні адміністративні важелі, на українських автозаправках були нафтопродукти. На відміну від весняної кризи цього року... - Чи вважаєте ви, що цього літа та осені нас чекає нова бензинова криза? - Для цього немає підстав. Кризи не буде, бо є домовленість щодо постачання нафти власниками нафтопереробних підприємств після засідання у Президента, і жодних питань тут не має виникати. - Чи пред’являють до вас претензії правоохоронні органи? - Після приходу нової влади НАК „Нафтогаз України” була масштабно перевірена, і перевірка ця завершилася наприкінці квітня. Безумовно, певні порушення знайшлися, однак жодне з них не тягне ані на скандал, ані на кримінальну справу. Якби проти мене знайшли щось серйозне, про це б уже знала вся країна. - Могли б ви дещо розповісти про свої особисті смаки? Наприклад, яким годинникам ви віддаєте перевагу? - Ну, з годинником у мене ситуація нестандартна. Я ношу фронтовий годинник свого діда. Він подарував його мені ще у 1975 році. У мене було декілька ситуацій, коли я ще працював директором нафтопереробного заводу і мені казали: „Слухай, ідеш на переговори – зніми годинник. Ніхто ж не повірить, що ти прийшов купляти нафти на п’ять мільйонів доларів, маючи на руці такий годинник”. Але я його ношу досі і вважаю своїм талісманом.
