У Луцьку українські та польські діячі закликали до порозуміння - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 33.53
У Луцьку українські та польські діячі закликали до порозуміння

Напрацювання українсько-польського наукового форуму «Волинська платформа діалогу» мають допомогти державним структурам обох країн знайти спільну платформу для оцінки подій минулого.

voladm.gov.ua

У Луцьку українські та польські діячі закликали до порозуміння

Учасники українсько-польського форуму наголосили на необхідності проведення міжурядових українсько-польських консультацій на предмет укладення Угоди про заходи громадського порозуміння та протидії провокаціям

У Луцьку відбувся українсько-польський науковий форум «Волинська платформа діалогу», який пройшов під егідою Волинського осередку Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса, Волинської обласної державної адміністрації та Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у приміщенні Волинського краєзнавчого музею. Слід зазначити, що подібний захід не має аналогів ні в Україні, ні в Польщі, адже чи не вперше за останні роки запропоновано платформу для виваженого діалогу порозуміння, а не майданчик для поглиблення конфронтації, а ініціатива проведення та тематика наукового форуму належить громадській організації – Волинському «Меморіалу» імені Василя Стуса.

Провідні дослідники українсько-польських відносин та представники неурядових громадських організацій висвітлили роль сталінського та гітлерівського режимів в розпалюванні польсько-українського конфлікту напередодні та в період Другої світової війни та аналогічну політику Кремля в наш час.

– Ми багато розмовляємо про польсько-український конфлікт з часу війни, але недостатньо уваги звертаємо на радянський і фашистський фактор у тім конфлікті, – зауважив консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запур. – Нині ж ми зустрічаємось у такий момент, коли Україна в черговий раз зазнає нападу з боку свого східного сусіда. Сьогодні вступає в дію воєнний стан. Мабуть, то хороший час, щоб відірватися від наших сперечань та подивитися на польсько-українські відносини з перспективи майбутнього. У цей момент слід подумати, хто є справжнім ворогом, а хто є справжнім другом, наскільки Україна з Польщею історично пов’язані. А наші суперечки та конфлікти – переносяться на долю наших народів.

Подібний захід не має аналогів ні в Україні, ні в Польщі, адже чи не вперше за останні роки запропоновано платформу для виваженого діалогу порозуміння, а не майданчик для поглиблення конфронтації.

Пленарні засідання та панельні дискусії вміло провели вчені-історики, професори: Юрій Шаповал та Іван Патриляк з Києва, Микола Литвин зі Львова. Науковий форум прийняв резолюцію, в якій говориться:

Зважаючи на вагомий вплив трагічних подій в українсько-польських взаєминах 1939-1947 років на сучасне життя двох народів, усвідомлюючи свою відповідальність перед нашими державами, ми, учасники наукового форуму «Волинська платформа діалогу», розглянувши питання ролі сталінського та гітлерівського режимів в українсько-польській конфронтації напередодні та під час Другої світової війни, не відкидаючи і не заперечуючи цілого комплексу важливих чинників, які впливали на українсько-польські відносини, враховуючи попередні резолюції та інформацію, що прозвучала на форумі, погоджуємося і стверджуємо таке:

1. З вересня 1939 року український і польський народи стали жертвою двох тоталітарних режимів – гітлерівського і сталінського.

2. Ці режими у своїй національній політиці розпалювали антагонізми між поляками і українцями, намагаючись провокувати конфлікти між ними і в такий спосіб нейтралізувати супротив і визвольну боротьбу обох народів.

3. Збройне протистояння стало можливим в умовах окупації Волині цими режимами, які відіграли провокаційну роль у переході українсько-польських протиріч у криваву фазу. Цей фактор надалі треба розглядати як один із основних у загостренні та поширенні кровопролиття.

Гітлерівська Німеччина і сталінський СССР були державами-провокаторами. Вони мають нести відповідальність за злодіяння нарівні з виконавцями злочинів. 

Гітлерівська Німеччина і сталінський СССР були державами-провокаторами. Вони мають нести відповідальність за злодіяння нарівні з виконавцями злочинів.

4. Усвідомлення того, що трагічні події на Волині були наслідком попередньої історії, що політика гітлерівського і сталінського режимів навмисне, шляхом провокаційної агентурної діяльності довела до кривавого конфлікту, виводить українсько-польські відносини із глухого кута взаємних звинувачень. Дослідження під цим кутом зору дозволяють нашим суспільствам побачити реальних наших ворогів, як тогочасних, так і теперішніх.

5. Вандалізм на цвинтарях, нищення пам’ятних знаків як в Україні, так і в Польщі здійснюють найняті Росією провокатори та певні маргінальні елементи або так звані "корисні ідіоти", дії яких задокументовані правоохоронцями. З початком воєнних дій на сході України ці напади значно почастішали.

6. Сучасна Росія, окупувавши Крим і східні райони Донбасу, зацікавлена у позбавленні України союзників на її західних кордонах, тому методами інформаційного впливу, провокаціями на кладовищах та іншими свідомими агентурними деструктивними засобами в обох країнах хоче викликати ненависть серед людей і взаємні «дзеркальні» відповіді наших країн.

Учасники Форуму наголосили на необхідності проведення міжурядових українсько-польських консультацій на предмет укладення Угоди про заходи громадського порозуміння та протидії провокаціям. Ці заходи в подальшому мають стати міждержавною програмою.

Було висловлено пропозицію провести наступний українсько-польський науковий форум "Волинська платформа діалогу" в Любліні та Луцьку у 2019 року до 80-річчя початку Другої світової війни.

Напрацювання українсько-польського наукового форуму «Волинська платформа діалогу» мають допомогти державним структурам обох країн знайти спільну платформу для оцінки подій минулого та виробити консолідовані підходи для співпраці в подальшому без конфронтацій та претензій.

Олександр ЖУК, голова Волинського "Меморіалу" імені Василя Стуса