ВОЛИНСЬКІ ШАХТАРІ І ДОБУВАЮТЬ БІЛЬШЕ, І ЗАРОБЛЯЮТЬ

Олександр ПИРОЖИК

Вперше з часу свого існування (вересень 1998 року) за результатами півріччя державне підприємство “Волиньвугілля” виконало і навіть перевиконало планові завдання з видобутку вугілля. Ця приємна новина і стала приводом для інтерв’ю з генеральним директором ДП “Волиньвугілля” Іваном КОСТИКОМ.

— Планові завдання за перше півріччя 2005 року нами виконано на 102,6 відсотка. При плані 263 тисячі тонн видобуто 269,9 тисячі тонн, тобто 6,8 тисячі тонн вугілля видано “на-гора” понад план. Порівняно з відповідним періодом минулого року видобуток збільшено на 41 тисячу тонн. Із чотирьох вуглевидобувних підприємств, які входять до складу ДП “Волиньвугілля”, з плановим завданням справилися три. Стабільно працюють колективи шахти “Бужанська”, №5 та №9 “Нововолинська”.
— Іване Миколайовичу, а яка ситуація з відстаючим підприємством — першою шахтою?
— На жаль, вона досі працює нестабільно. Це складна шахта, на ній велика протяжність гірничих виробок. Протяжність конвеєрного транспорту — майже 5 кілометрів, тож тут постійно виникають негаразди з ним. Замортизованість основних фондів шахти — понад 70 відсотків. Намагаємося налагодити її роботу: торік закупили 2,2 кілометра нової конвеєрної стрічки. В цьому році теж вкладаємо сюди кошти. Сьогодні в центрі нашої уваги — і шахта “Бужанська”. Тут закінчився видобуток 448-ї лави, на якій ми успішно працювали останні півтора року. Зараз ведуться монтажні роботи, і вже в липні плануємо здати в дію 449-у лаву, яка дозволить “Бужанській” стабільно працювати принаймні до кінця поточного року.
Зараз середньодобовий видобуток вугілля у нас 1582 тонни. Проведено 2,9 кілометра гірничих виробок (149 метрів понад план). Ціна тонни вугілля — 121,3 гривні. Середня заробітна плата працівників становить 1200 гривень, тобто за рік зросла майже удвічі. До речі, середньомісячна зарплата прохідників у нас 1454 гривні, а робітників очисного вибою — 1667 гривень.
— А як будується 10-а шахта — єдине нове підприємство галузі?
—Будівництво фінансується за рахунок державних капітальних вкладень, усіма роботами займається Міністерство палива та енергетики. Торік на будівництво надійшло близько 34 мільйони гривень. Програма на 2005 рік передбачає виділення 79 мільйонів гривень, у першому півріччі отримано 40 мільйонів.
Є підстави сподіватися, що цьогоріч фінансування будівництва десятої буде здійснене в повному обсязі, розглядаються навіть варіанти виділення додаткових 10-20 мільйонів гривень, які є можливість освоїти. У майбутньому ця шахта стане головним нашим підприємством, його проектна потужність — 900 тисяч тонн вугілля в рік. Це гарант подальшої ефективної роботи ДП “Волиньвугілля”. Через три роки будівництво має бути завершене.
— Попри успіхи, проблем на шахтах, напевно, не поменшало?
— Основна наша проблема — своєчасна виплата зарплатні. Маємо місячну затримку. Вугільна галузь перебуває на бюджетному забезпеченні, тож своєчасність виплат залежить не від нас. Ми планово-збиткова галузь, тому отримуємо дотації з Держбюджету на собівартість виробленої продукції. Тут теж є проблеми. Проект на 2005 рік передбачає для підприємства “Волиньвугілля” 64,28 мільйона гривень державної підтримки на собівартість, 49,79 мільйона гривень державної підтримки на капітальні вкладення, а ми фактично отримали 21,89 мільйона. Тому маємо за перше півріччя 6,2 мільйона гривень непокритих збитків.
Гостро стоїть забезпечення надійною технікою, оновлення шахтного фонду, бо на старому обладнанні працювати дуже важко — часті поломки, простої. Ми неодноразово ставили питання про забезпечення нас новою сучасною технікою і відповідними технологіями перед Міністерством палива і енергетики. Для придбання нової техніки в цьому році нам виділяють 9,4 мільйона гривень. Це стабілізує нашу роботу, дасть змогу в цьому та наступному роках працювати успішно.
— Напевно, новий уряд приділяє більше уваги вугільній галузі, ніж попередній?
— Вже є Указ Президента України Віктора Ющенка про створення як окремої структури Міністерства вугільної промисловості, зараз ведеться відповідна підготовка до його створення. Це дасть змогу суттєвіше впливати на процеси, що відбуваються в галузі, поліпшувати матеріально-технічне забезпечення, умови праці тощо.
— Ще свіжа в пам’яті недавня трагедія із загибеллю шахтарів у Червонограді. Що робиться, аби подібного не трапилось у нас?
— Це дуже болюче питання. За останні півроку на 164 підприємствах галузі вже трапилося 64 випадки зі смертельними наслідками. Від подібного, на жаль, повністю застрахуватися неможливо. Шахтарська праця — найнебезпечніше виробництво, вона весь час пов’язана з ризиком для життя. Щоб звести ці ризики до мінімуму, намагаємося дотримуватися норм, вимог і правил техніки безпеки, забезпечити технологічні процеси на належному рівні. Робимо все можливе, щоб шахтарі мали безпечні умови праці.
Тьху-тьху (стукає по дереву — авт.), але в першому півріччі цього року “нульових” випадків на шахтах “Волиньвугілля” не траплялося. А ось на початку липня маємо нещасний випадок на шахті №5, тут був тяжко травмований прохідник. На щастя, його вчасно доставили до лікарні, лікарі борються за його життя.
— У зв’язку із реорганізацією управління галуззю можливі і у нас зміни?
— Певні структурні зміни, звичайно, відбудуться. Останнім часом шахтарським містом ходять чутки, ніби генеральний директор “Волиньвугілля” збирається на роботу в Київ. Хотів би заявити: поки що жодних пропозицій я не отримував. Якщо такі надійдуть — буду радитися з колективом, колегами по роботі. Я — корінний волинянин, багато років пропрацював на Волині, у мене тут багато друзів, з якими легко працювати. Думаю, ми ще довго працюватимемо разом.