Найгірший опис сексу в українській літературі: підсумки премії «Золотий хрін»

Перемогу здобула українська письменниця Люко Дашвар, пише ВВС. Журі, до складу якого увійшли журналістка і засновниця проекту «Рагу.лі» Тетяна Микитенко, літературні критики Юрій Володарський і Тетяна Трофименко, письменниця Анна Магліон і журналістка, блогерка Вероніка Новікова, відзначили уривок з її роману «Ініціація». Ось він:

Люко Дашвар, «Ініціація»

«...Підлога - за постіль: до такого блиску вичистили її власними тілами - раділа й сяяла. Вікна - броня: рекламу можна знімати про такі вікна. Подвійний склопакет, абсолютна звукоізоляція, і то таки правда: вже як Тася стогнала під Перегудою, а знадвору того ніхто не почув.

І хоч Павло впорався швидше, ніж сподівався, та не відкинувся на спину, як зазвичай, не закурив, аби насолодитися розслабленням, яке завжди відчував після сексу, - притулився до розпеченої Тасі: набратися від неї сили, відчути здатність підкорити жінку ще раз. Ще!»

Всього на перемогу претендували вісім номінантів. Окрім Люко Дашвар, це: Юрій Винничук, Олександр Денисенко, Петро Крижановський, Андрій Цаплієнко, Дмитро Білий, Сергій Мартинюк, Христя Венгринюк.

Останній вдалося здобути перемогу у читацькому голосуванні за опис сексу в оповіданні «Народжуватися і помирати взутими»:

«Я повільно скинула свою нічну сорочку, гола підійшла до незнайомця і впхала його ніс у своє вологе лоно. Він нюхав так жадібно й так довго, наче парфумер, відшукавши новий запах.

Я спрямувала його палець у себе, він крутив ним, подразнюючи і дряпаючи мене, але я терпіла й шепотіла йому, що там немає кісток і що воно, якщо б він того хотів, може ділитися надвоє чи натроє… Він почав ридати, не відходячи від мене й не встаючи з колін, а я гладила його тисячолітню голову й думала, що тут справді забагато риби…».

А це кілька уривків, що поступилась першим місцем. Публікуємо їх у скороченому вигляді, повні версії цитат можна знайти на Facebook-сторінці премії «Золотий хрін».

Андрій Цаплієнко, «Стіна»

«Давай, давай, давай, дава»", - квапила мене вона. І я, стоячи на вузькій кам'яній набережній древньої річки, слухняно рухався туди, куди вона мене кликала. Я проривався вперед і вгору, рахуючи її феєрверки.

Вони розсипалися і дражнили мене. До тієї миті, поки з мене врешті не вилетіла вогненна куля. Вона досягла центру хмарності і, з'єднавшись із пульсуючою іскрою, щасливо вибухнула переможним салютом».

Сергій Мартинюк, «Капітан Смуток»

«Мої вітрила гранично напнулись: довгі, гріхопам'ятні роки в бухті очікування віщували надто поспішний вихід у море бажаного. Ця більш ніж красномовна реакція потішила дівчину, і вона міцно притислась до мене оголеними грудьми.

Крапка. Абзац. Фініш - старт. Апогей - народження. Пік - початок. Смерть - життя. Джомолунгма, Кіліманджаро й Канченджанґа разом. Я тримався, але того, що відбувалося, більше не розумів

Крапка. Абзац. Фініш - старт. Апогей - народження. Пік - початок. Смерть - життя. Джомолунгма, Кіліманджаро й Канченджанґа разом. Я тримався, але того, що відбувалося, більше не розумів...».

Петро Крижановський, «Педофіл»

«Вона взяла в руку красивий правильний і рівний член Альфреда і, направивши його в знемагаючі від спраги статеві губи, сіла на нього. Зупинка серця, ядерний вибух в сусідній квартирі, зомбі-апокаліпсис - нічого з вищезазанченого не могло б вирвати двох красивих молодих людей з тієї казки, в якій вони перебували…

Дві ідеальні частинки пазла цілком бездоганно зійшлися, розсипаючись на мільйон шматочків, кожен з яких обвіювався теплим ніжним морським вітром, після чого був поміщений всередину вишневої зефірки».

Цього року конкурс «Золотий хрін» проходить вже вдруге. Участь в ньому брали лише вперше опубліковані тексти, що вийшли впродовж року в будь-якому жанрі поезії, прози чи драми.