Подарунки з-за океану для камінь-каширської дітвори

Народилася та навчалася благодійниця в Камені-Каширському. Та свого часу доля закинула Ірину в Сполучені Штати, де сьогодні проживає та працює в провідному міжнародному мультимедійному мовнику «Голос Америки», у команді не менш відомої серед українського загалу телеведучої та журналістки Мирослави Гонгадзе. Проте, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від отчого дому, вона не втрачає нагоди допомагати землякам, активно бере участь у різноманітних доброчинних ініціативах.

Ось і тепер за велінням серця ця чуйна жінка вирішила подарувати радість святкової новорічної миті маленьким камінь-каширцям, які опинилися в непростих життєвих обставинах. Власним коштом закупила книги, канцтовари, солодощі, одяг і надіслала до рідної першої школи. Аби все вдалося, Ірині Матвійчук довелося постаратися на славу. Однак завдяки підтримці помічників задум успішно втілили. Переконливе підтвердження цього — сяючі посмішки дітвори.

За словами жінки, мрію підтримати школу, в якій навчалася, вона виношувала вже давно. Але все не було можливості. А цьогоріч така нагода випала, Ірина отримала підвищення на роботі. Порадившись з чоловіком і донькою, вирішила – час діяти. Для цього в одній з популярних соціальних мереж сконтактувала із засновницею сервісу дитячих книжкових подарунків «Жукі-Букі», львів’янкою Христиною Содоморою, розповіла їй про свою ідею та попрохала допомогти втілити в життя. На що Христина радо відгукнулася. Того ж дня, оповідає героїня, відправила електронний лист на адресу навчального закладу, особисто директору і попрохала підібрати п’ятьох талановитих дітей, які не мають вдосталь фінансових можливостей, щоб їм зробити різдвяні дарунки. Десь за 4 дні їй відповіли і надіслали список.

 Ось так налагодився місток між далекою Америкою та Україною і творення доброї справи продовжилося далі.

Ось так налагодився місток між далекою Америкою та Україною і творення доброї справи продовжилося далі. Згадана нами попередньо Христина Содомора займалася підбором вмісту подарункових боксів, адже має в цьому великий досвід, бо в рамках сервісу «Жукі-букі» сформувала не один подібний набір щастя для малечі. Пані Ірина лиш зрідка направляла місцеву чарівницю в потрібне русло, висловлювала свої побажання, з чимось погоджувалась, а щось просила зробити інакше. Каже, трішки довелося поморочитися з підбором книг, адже нелегко було знайти потрібні примірники. Але старання вартували того, адже ці книги мали поповнити та оновити фонд шкільної бібліотеки. При їх виборі орієнтувалися на предмети, які викладаються в навчальному закладі.

Те ж саме з одягом. Спочатку жінка планувала купити светри. Необхідні розміри їй надали в школі. Але цей варіант відпав, бо на місці не вдалося відшукати якісні речі за помірну ціну. Разом із Христиною зійшлися на думці просто їх пошити, попередньо визначившись з тканиною і фасоном. Вийшло навіть краще, ніж те, що продають на ринках. А головне чудово підходило для діток різного віку. Чого і добивалася. Бо, як каже Ірина, найперше хотіла подарувати для камінь-каширських школярів такі ж светри, в яких ходять їхні американські ровесники.

Справа залишилася за малим – доставити пакунки адресатам. Звісно, на санчата Святого Миколая годі було розраховувати, бо сивобородий дідусь мав ще вдосталь інших клопотів. Тому скористалися звичайною службою доставки, котра оперативно привезла подарунки під ялинку.

Директор НВК №1 Людмила Тішкова оповідає, що діти надзвичайно зраділи дарункам. Для них це стало великим сюрпризом. 

Своїм прикладом Ірина Матвійчук підтвердила, щоб зробити доброчинство не потрібно мати у руках чарівну паличку, достатньо щирого серця та трішки бажання. Жінка закликає приєднатися до подібної ініціативи також інших небайдужих.

Олександр ПРИЙМАК.