ВАЖКА СПАДЩИНА ПРАВЛІННЯ ЩЕРБАНЯ

Анастасія ФІЛАТЕНКО

Перший заступник начальника управління у справах преси та інформації (яке незабаром буде реорганізоване і не матиме самостійного статусу) Іван Бойченко, котрий зустрів автобус і повіз нас до облдержадміністрації, розповів, що його приміщення, коли подивитися з висоти пташиного польоту, має форму серпа і молота.

Сьогодні сама будова сіра і похмура, особливо непривабливий вигляд під її вікнами недіючого фонтану. Видно, старому керівництву, зокрема, колишньому голові облдержадміністрації Володимиру Щербаню за всілякою “прихватизацією” та іншими оборудками було не до благоустрою, а у нової влади до цього руки ще не дійшли. До речі, повсюдно на Сумщині чули, що вся переробна галузь, та й не тільки, особисто приватизована Щербанем. А оскільки хазяїн численних об’єктів у бігах, то зупинилися і не працюють немало різних підприємств. Коли вони відновлять свою роботу, достеменно ніхто сказати не міг.
Новій владі не позаздриш, їй доводиться розгрібати “завали”, під якими багато чого з того, чим колись славилася Сумщина. Сумщина — один з неблагополучних регіонів в Україні стосовно демографічної ситуації — вмирає людей більше, ніж народжується. Про житлове будівництво навіть у Сумах, не говорячи вже про села, як сказав голова облради Марк Берфман, навіть соромно говорити. Нині хіба що споруджується приватне житло. Мізерними є в області кредитування молодіжного будівництва. Можу сказати, що хоч багато проїхали областю, ніде не довелося побачити таких “царських сіл”, як на Волині.
На зустрічі було відзначено, що зросла кількість багатотисячного колективу машинобудівного об’єднання імені Фрунзе, радує своїми напрацюваннями “Хімпром”, все нових, успішніших обертів набирає концерн “Укрросметал”. В той ж час чимало підприємств, які працювали на”оборонку”, нині зупинилися, а люди лишилися без роботи. Це, зокрема, відома колись на весь Радянський Союз шосткінська “Свема”, інші підприємства. Добре, що прийшов інвестор на Тростянецьку шоколадну фабрику і справи там ідуть добре.
Взагалі ж, як наголошували в обл- і райдержадміністраціях, області, вкрай необхідні інвестиції як зарубіжні, так і вітчизняні. Але важко це дається. Про один курйозний випадок з іноземним інвестором розповів міський голова Шостки Микола Нога. До міста, яке переживає не найкращі часи у зв’язку із закриттям підприємств, які раніше працювали на “оборонку”, приїхав потенційний інвестор з Іспанії. У місті не виявилося знавця іспанської мови, якось спілкувалися за посередництвом англійської. Оформлення відповідних документів для відкриття бізнесу іспанцем у Шостці затяглося настільки, що він встиг вивчити українську мову, а належних дозволів на ведення справи ще не мав. І це за сприяння міського голови! Такі закони, по суті така ось махрова бюрократія у нашій країні, котра сама не може виборсатися з бідності.
Ми мали нагоду ознайомитися з товариством “Горобина”, де виробляють знамениту горілку “Дворянська” та інші алкогольні напої на основі натуральних продуктів, та ще квас. Зрозуміло, що це підприємство, як розповіли його директор Вадим Олійник та начальник лабораторії Алла Козловська, у числі тих, хто на сьогодні працює, платить людям заробітну плату і має можливість розвиватися.
Керівництво області, видно, не випадково скерувало журналістів до концерну “Укрросметал”. Перше, що зустрічає кожного біля входу — це багатобарвний веселковий квітник. Ним по праву гордяться на підприємстві і ті, хто створив це квітуюче диво, і керівництво концерну та, напевно ж, і робітники. Так трапилося, що як тільки наша група мала знайомитися з виробництвом, на вулиці зустріли засновника, а нині почесного президента концерну, народного депутата України Григорія Дашутіна. Ця зустріч, звичайно ж, не була запланована, але була щирою, невимушеною, журналісти мали можливість одержати відповіді, які були відвертими, толерантними навіть на гострі запитання.
Концерн має 14 філіалів, де працює понад п’ять тисяч чоловік. А в обласному центрі трудиться 300 сумчан на одному з підприємств концерну. Це не тільки знані далеко за межами України різні види компресорів, включаючи компресорні станції, які застосовуються при гасінні пожеж на шахтах Донбасу, а й будівельні, торгові організації, фірми, які займаються виробництвом меблів, деревообробним виробництвом та інше. До складу концерну входить студія “Тиффані”, де налагоджено унікальне, певно, єдине в Україні виробництво вітражів за спеціальною технологією, скло на виготовлення яких отримують від знаменитої зарубіжної фірми.
Можна по-різному говорити про іноземних інвесторів, які вкладають свої гроші у відновлення підприємств, оздоровчих комплексів, зокрема, таких, як “Буймерівка”. У свій час це був справді дуже гарний оздоровчий комплекс, який приймав людей із багатьох міст колишнього Радянського Союзу. Згодом комплекс довели до жалюгідного стану. Поступово він відроджується завдяки громадянину Індії і його українській дружині, яка викупила цю територію. Як розповідає директор комплексу В’ячеслав Зубко, у його відродження вже вкладено близько двох мільйонів доларів. А щоб все довести до ладу і приймати гостей, як то кажуть, за найвищими мірками, необхідно буде вісім мільйонів доларів.
Приємно було побувати на Шосткінському молочному комбінаті, який виготовляє знамениті тверді сири під маркою “Шостка”. Тут виготовляють 35 тонн сирів на добу і то, повірте, високої якості, бо журналісти дегустували різні марки сирів, які запропонувала нам директор підприємства Лариса Рудакова. Зрозуміло, що для того, аби продукція була високоякісною, необхідна якісна сировина, тобто молоко. Його заготовляє молочний комбінат у Сумській та Чернігівській областях. І за високу якість молока платить до 1 гривні 30 копійок за літр.
Журналісти ознайомилися з музеєм тричі Героя Радянського Союзу Івана Кожедуба у Шостці, адже він їхній земляк, зустрічалися з людьми краю, яким сьогодні нелегко, але які вірять у прийдешні дні як своїх сіл, міст області, так і України.