Леся переконалась, що порядні люди у нас не перевелися.
Чому волинська журналістка подякувала касиру на автостанції?
Минулого тижня довелося поїхати в журналістське відрядження у Львів
На автостанції в Горохові раннього ранку купила квиток і поспішила на платформу, куди вже під’їжджав автобус, а вийшовши з нього у пункті призначення, зауважила, що залишилася без рукавиць. В якусь секунду пожалкувала за згубою, однак серед службових справ швидко про неї забула.
В якусь секунду пожалкувала за згубою, однак серед службових справ швидко про неї забула.
Додому поверталася пізно ввечері. Доки їхала на автостанцію у Львові, про рукавиці нагадав холод. Чомусь подумалося, що у поспіху могла забути їх біля віконця каси в рідному Горохові. Не вірилося, що недешева річ могла півдоби залишитися кимось непоміченою і незайманою, однак, приїхавши, про пальчатки все ж запитую в касира і … чую приязне: «Це ви забули? Їх побачив пасажир, я забрала і поклала, чекаючи, що хтось зогледиться».
Почуваюся вдячною і чоловікою, який не сховав чуже в свою кишеню, і касирці, яка, здавалося, чекала часу віддати його. Приємно не тому, що знайшла згубу, а що так гарно поспілкувалася з порядними людьми.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
