Чому російські канали у ці дні показували козацький храм у Берестечку? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.78 € 30.12
Чому російські канали у ці дні показували козацький храм у Берестечку?

Свято-Троїцький собор м. Берестечка.

Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.

Волинь-нова

Чому російські канали у ці дні показували козацький храм у Берестечку?

Тому що парафіяни Свято-Троїцького собору розпрощалися з Путіним і Кирилом

Декан Горохівського деканату о.Андрій Сидор і новопрзначений настоятель Свято-Троїцького собору м.Берестечка  о. Микола Качмар.
Декан Горохівського деканату о.Андрій Сидор і новопрзначений настоятель Свято-Троїцького собору м.Берестечка о. Микола Качмар.

Минулої неділі Свято-Троїцький собор, куполи якого осявають Берестечко духовною благодаттю 119 років поспіль, був переповнений прихожанами: на своєму поважному віку святиня вперше молитвами і радістю прихожан пригорнулася до матінки – Православної Церкви України.  А перше богослужіння в цьому найвеличнішому храмі міста Берестечка відслужив митрополит Волинський і Луцький Михаїл.

Було б ганьбою, якби один із найбільших храмів Волині, збудований православними християними як пам’ять про загиблих козаків, залишався приналежним до Московського Патріархату.

«Було б ганьбою, якби один із найбільших храмів Волині, збудований православними християними як пам’ять про загиблих козаків, залишався приналежним до Московського Патріархату. Своє бажання молитися в лоні ПЦУ ми засвідчили зібраними підписами.  Під юрисдикцію ПЦУ  Луцько-Волинської єпархії громада була прийнята 22 січня.  Відтак терпеливо чекала-не дочекалася рішення благочинного чи ключів від собору. 

П’ятого лютого ми мерзли 5 годин на майдані біля собору, доки не вдавалося відкрити чомусь заклинений замок. Бабусі-дідусі мало не падали, але стояли. У присутності поліцейських були змушені  з допомогою «болгарки»  відімкнути бічні двері, про що є складені відповідні акти з підписами 68 свідків-місцян. «Робили все законно, але ввечері відео з Берестечка вже транслювали  російські канали, хоч і журналістів із Москви в місті не було», – розповідали Берестечківський міський голова Валентина Залевська і прихожани, дивуючись чиєюсь запопадливістю перед ворожою державою. 

«Робили все законно, але ввечері відео з Берестечка вже транслювали  російські канали, хоч і журналістів із Москви в місті не було», – розповідали Берестечківський міський голова Валентина Залевська і прихожани, дивуючись чиєюсь запопадливістю перед ворожою державою. 

…Коли владика Михаїл зайшов у Божу обитель, котрась із жінок мовила, здавалося, душею за всіх присутніх: «Дочекалися!»  Радість, яка цього дня царювала в Свято-Троїцькому соборі, творили молитви, мирська любов, церковні піснеспіви і квіти. До слова, окрасою Божої обителі залишилися голоси чи не всіх хористів, які співають у ній багато років. Співуче жіноцтво удостоїло виконувати обов’язки регента директора Берестечківської музичної школи Галину Мартинюк. 

Благословення владики - нареченим.
Благословення владики - нареченим.

 Під час подячного молебню Богові за сонячну днину на вулиці і в людських серцях владиці Михаїлу співслужили декан Горохівського деканату, настоятель Свято-Вознесенського храму міста Горохова отець Андрій Сидор і собор священиків ПЦУ.  Потому була Божственна Літургія, яку очолив отець Андрій Сидор.  

Віряни з цікавістю придивлялися і прислухалися до свого новопризначеного духовного наставника, яким архирей відрекомендував отця Михайла Качмара.  Чи ж сподобався прихожанам? Заплескали в долоні, дзвінко відповівши  митрополитові на  запитання з іскркою доброзичлового гумору.  

Валентина Залевська щиро дякувала шанованим гостям від парафіян собору за мудрі настанови і гарні віншування зі знаковою подією. А потому аж до неба на радість Всевишньому злетіла милозвучна колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю».  Співаючи їх, люди плакали. Чому? Казали, що від щастя, бо вперше за багато років почули в соборі настільки  велелюдну хвалу Творцеві, бо врешті мають Церкву, про яку мріяли ще їхні батьки, діди.

А потому аж до неба на радість Всевишньому злетіла милозвучна колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю».  Співаючи їх, люди плакали. Чому? Казали, що від щастя, бо вперше за багато років почули в соборі настільки  велелюдну хвалу Творцеві, бо врешті мають Церкву, про яку мріяли ще їхні батьки, діди.

Після Богослужіння у Мерві.
Після Богослужіння у Мерві.

 Цього ж дня владика Михаїл здійснив архієрейське Богослужіння у Різдво-Богородичному храмі села Мерви, прихожани якого разом із настоятелем отцем Павлом Кліцуком першими на Горохівщині розпрощалися з МП.  Від поваги, яку до мирян висловив Його Преосвященство, від життєрадісних усмішок  церква бачилася раєм на землі. 

– Сьогодні у вас – день воскресіння української душі і української свідомості. Радію, що знайшли силу позбутися духовного ярма, – таким був лейтмотив проповідей владики Михаїла у Берестечку і Мерві.

– Україна має бути в кожному з нас. Кожна свічка, запалена на Українській землі, в Українській церкві, має возвеличувати, утверджувати  нашу віру. Тоді ми будемо вільними, щирими, багатими, щасливими українцями, – гордилася в соборі і в церкві земляками голова райдержадміністрації Юлія Гринчук. Не приховувала, що не могла бути вдома в такі радісні години для її батьківщини.

Під час родинного діалогу духовенства з парафіянами отець Павло Кліцук познайомив митрополита Луцького і Волинського Михаїла з вродливими нареченими, які вирішили днями одружитися. Щиро привітав закоханих Ірину і Дмитра, мовив: «Гірко!», подарував букет білих троянд і побажав щастя. Їм, усім і рідній Україні!

***

Від неділі до неділі митрополит Луцький і Волинський Михаїл задоволив звернення про зміну юрисдикції парафій сіл Піски, Озерці, Рачин та Диковини Горохівського району, настоятелі яких не підтримали рішень більшості громад. Єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл повідомив, що 9 лютого  МП залишила громада громада храму Іова Почаївського села Борисковичів разом із священиком Сергієм Кравчуком. Парафіяльні збори відбулися в Бужанах. Прихожани  Свято-Михайлівського храму цього села поріднилися з Православною Церквою України разом із своїм духовним наставником Павлом Сукманським.