Нацпарк «Цуманська пуща» показав крилатих пожирачів довгоносиків (фото)

Зяблик в Цуманській пущі гніздиться на всій території. Основна умова поселення виду - наявність деревної рослинності. Біотоп зяблика розмаїтий. Він включає культурні деревні ландшафти (сади, парки, бульвари, кладовища), світлі діброви, березові, вербові і соснові гаї, узлісся хвойних і листяних лісів. Зазвичай, уникає великих вологих і темних борів, оселяючись лише на їх узліссях, повідомляє КНПП "Цуманська пуща".

Статевий диморфізм виражений досить яскраво, насамперед у забарвленні. У самця коричнюваті груди, горло і щоки, сіро-бура спинка із зеленуватим надхвістям і темно-бурі крила і хвіст. На крилах яскрава біла смужка, лоб чорний, дзьоб голубуватий, типової для в'юркових птахів конусоподібної форми. Самка відрізняється загальним буро-сірим тоном (буро-сірі груди і блідо - коричнювата спинка) без різкої зміни кольорів на голові (вся голова коричнево-бура). Пташенята такі ж, але зі світлою плямою на потилиці.

Основною їжею служать дрібні жуки, зокрема довгоносики.

У харчовому зябликів великий відсоток займають комахи. Тваринна їжа переважає у складі кормів зяблика з квітня по середину серпня, складаючи близько 100% протягом травня - липня. Основною їжею служать дрібні жуки, зокрема довгоносики. Зяблики також можуть споживати їжу рослинного походження, зокрема можна спостерігати, як ранньою весною вони підбирають решти насіння залишені іншими птахами, біля годівниць.

Для збереження виду необхідна відмова від пестицидів та збереження рослин, сприятливих для комах, які складають кормову базу виду. Підгодівля ранньою весною за несприятливих погодних умов. Зяблик занесений до Бернської конвенції.