Працюю в медичній установі й хочу дізнатися, чи маю я право тут на сумісництво або на заміщення посади...
РОБОТА ЗА СУМІСНИЦТВОМ
Працюю в медичній установі й хочу дізнатися, чи маю я право тут на сумісництво або на заміщення посади. Н. МИКИТЮК смт Стара Вижівка.
Діючим законодавством про працю передбачено можливість виконання працівником додаткової роботи за іншою професією (посадою), або обов’язків іншого тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи на тому ж підприємстві. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України “Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 6.04.2001 року працівникам закладів охорони здоров’я передбачено доплати в розмірі до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника або за вакантною посадою, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад). Але зазначені види доплат не встановлюються керівником закладів й установ, їх заступником, керівником структурних підрозділів цих закладів і установ та їх заступником. Згідно з частиною 2 статті 21 Кодексу, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це дає можливість працівникам укласти трудові договори на виконання робіт за сумісництвом.
СТАТУС УЧАСНИКА ВІЙНИ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Переселенців з-за Бугу прирівняли до учасників війни. Хочу з’ясувати: хто отримує статус учасника війни — всі переселенці включно з дітьми чи тільки народжені до 1932 року? А. ПРАЧУК м. Луцьк.
Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року учасниками війни визнаються особи, які після 9 вересня 1944 року були переселені на територію України з території інших країн. Дана норма закону набула чинності з 1.01.2004 року. Надання статусу особам, які були переселені в Україну після Другої світової війни, а з деякого часу — 3 вересня 1944 року, є чи не найбільш заплутаним і непослідовним у вирішенні уповноважених органів. Каменем спотикання є відмова надавати цей статус тим, хто народився після 31 грудня 1932 року, оскільки від них наші чиновники продовжують вимагати докази “роботи” у колективних або індивідуальних господарствах. На нашу думку, це неправильно, бо в законі такої умови немає, а є єдина підстава — переселення в Україну з інших країн. І не мають значення ні вік, ні робота. Факт відмови надати статус учасника війни таким особам слід оскаржувати до суду. Звертаю увагу і на те, що практика судів у вирішенні даних спорів теж не завжди послідовна. Якщо до 2001 року такі скарги задовольнялись, то зараз немало випадків відмови у їх задоволенні, хоча закон не змінився.
