Сім’я загиблого в АТО прикордонника бажає воїнам, щоб повернулися додому цілі й здорові

 Протягом 5 років війна забрала життя багатьох захисників України, серед яких – і прикордонника з Луцька Сергія Гулюка. У нього лишилася дружина та троє неповнолітніх дітей, розповідає  suspilne.media.

Наймолодша Софійка перекладає фото із зображення тата. Їй було 4 роки, коли він загинув в АТО, вона пригадує, як ішла до тата на ручки.

 Максим Гулюк, молодший син прикордонника, пам’ятає, як тато хотів, щоб син став дзюдоїстом.

Старшому Дмитру нині 17. Він навчається у військовому ліцеї найбільше схожий на свого тата.

«Він був дуже добрим. Часто допомагав друзям, був хорошим спортсменом. Виступав по дзюдо і самбо, став майстром спорту. Коли я був маленький, тато приходив на тренування до мене, щоб я почав вигравати», - пригадує Дмитро.

З однієї сторони Росія, з іншої – сепаратисти, замінована дорога. Їм виходу не було. Закінчились харчі, зброю знищили.

 Сергій Гулюк  родом із Рівненщини. Юлія, дружина прикордонника, розповідає: «Коли ми познайомилися, він проходив строкову службу в Луцькому прикордонному загоні, брав участь у змаганнях. Через 7 місяців ми одружилися.»

Понад 13 років Сергій Гулюк  прослужив за контрактом у Луцькому прикордонному загоні.

- Часто їздив на навчання та посилення  кордону, на полігон. Було, що кілька днів немає. Не спиш вночі, переживаєш. Був прекрасним батьком, хорошим чоловіком і надійною підтримкою. Я за ним себе почувала як за кам’яною стіною, він все вирішував. Товариським був. Що його попросять – не відмовляв», - каже Юлія.

2014-го, коли почалася війна, Сергій пішов захищати кордони на сході України. Юлія пригадує, як це було: 

«Вийшов закон, якщо троє дітей, то може не йти в АТО. Але він каже, що я не буду боягузом. Мої хлопці йдуть, а я тут лишуся? Так він і пішов з ними. Групою 75 чоловік із Луцького прикордонного загону. Вони відправилися на українсько-російському кордоні. Були місяць в облозі. З однієї сторони Росія, з іншої – сепаратисти на той час, замінована дорога. Їм виходу не було ні там, ні там. У них закінчились харчі, зброю знищили.»

Сергій Гулюк поліг на Донеччині під час мінометного обстрілу пункту пропуску «Василівка» 31 липня 2014 року. Посмертно нагороджений орденом  «За мужність ІІІ ст.», «За жертовність», церковними нагородами та названий «Почесний громадянин Рівного» і «Почесний громадянин Луцька».

 - Не було можливості впадати в депресію, ділиться дружина, - Діти маленькі були. Вони мене штурхали, що хочуть їсти, гуляти.

Юлія Гулюк каже, що її родину підтримують співробітники Луцького прикордонного загону. У день професійного свята багатодітна родина дякує усім, хто  стоїть на захисті кордонів нашої держави.