Хотіли, щоб Ірина запам’ятала цей день на все життя!
Мчала рятувати коханого з халепи й неочікувано стала нареченою
Цей Великдень закохані Ірина Грицуняк та Михайло Шлейн запам’ятають на все життя. У найбільше християнське свято вони наважилися зробити важливий крок у своєму житті й поєднати долі. 29 квітня Михайло запропонував Ірині стати його дружиною і вона погодилася.
На березі Луги під розлогою вербою юнаки й дівчата прикрашають арку білосніжною тканиною, кульками. Поряд ставлять столик, на якому розставляють шампанське й келихи. На простеленій доріжці розсипають пелюстки троянд. Щось обговорюють, жартують. Лише Михайло, тримаючи в одній руці величезний букет квітів, а в іншій – коробочку з каблучкою, помітно нервує й раз-у-раз поглядає на дорогу. Виглядає, коли ж приїде його кохана, розповідає Місто вечірнє.
А Ірина в цей час, схвильована, з безліччю запитань, думок та тривог, їде автомобілем з мамою Михайла виручати його з халепи. Так, саме з халепи… За легендою, яку вигадали Михайло, подруга Ірини Анастасія та мама юнака Наталія Анатоліївна, вранці хлопець потрапив у невелику автопригоду, та ще й, крім цього, побився з іншим учасником ДТП. Зараз він у правоохоронців.
Цю історію схвильовано й емоційно мама Михайла розповіла Ірині, коли та тільки-но вийшла із ванної кімнати й збиралася сушити волосся. Вони обоє кинули все й помчали у відділ поліції, аби дізнатися, що ж трапилося, заспокоїти та підтримати Михайла. Але автомобіль повіз їх не туди…
- Я нічого не розуміла. Куди ми їдемо, до чого тут пляж та ще й арка весільна, – пригадує Ірина. – Бачу – стоїть Міша з каблучкою. Для мене це взагалі було шоком. Ми підходимо ближче. В очах темніє, течуть сльози… Я нічого не пам’ятаю… Все було настільки емоційно, що лише ті відчуття, які довелося в той момент пережити запам’яталися, а події – уривками…
Михайло став на коліна, сказав, що не уявляє свого життя без Ірини й запропонував стати його дружиною. Ірина, яку аж трусило від сплеску пережитих емоцій, сказала «Так!». Коханий одягнув їй на безіменний палець каблучку, обійняв, поцілував. Закохані зробили спільні фото. Після цього пішли в Успенський собор, дзвонили у дзвони й загадали бажання…
Хотіли, щоб Ірина запам’ятала цей день на все життя, і зупинилися на цьому варіанті й навіть план дій записали на аркуші паперу.
Ірина та Михайло знайомі ще зі школи. Разом навчалися у Льотничівському НВК. Згодом, їхні шляхи розійшлися, адже навчалися вони у різних містах. Зустрілися минулого року у Володимирі-Волинському, спілкувалися, а 1 вересня минулого року почали зустрічатися.
- Михайло розповів мені, що хоче зробити Ірі пропозицію й ми разом з ним та його мамою Наталією Анатоліївною почали думати, як це оригінально зробити. Хотіли, щоб Ірина запам’ятала цей день на все життя, – розповідає подруга нареченої Анастасія Рижанова. – Близько двох місяців все організовували. Було безліч ідей, варіантів, але зупинилися на цьому й навіть план дій записали на аркуші паперу. Та вийшло все ще більш круто та емоційно, ніж ми очікували.
Щасливі закохані Михайло та Ірина дякують своїм друзям Анастасії Рижановій, Олександру Смолярчуку, Сергію Грицюку, Олені Куляк та мамі юнака Наталії Анатоліївні, які допомогли їм організувати такий незабутній день.
Валентина Тиненська, м. Володимир-Волинський.
