У МІСТІ СТАНЕ СПОКІЙНІШЕ
Читачі “Волині” мають нагоду першими дізнатися про плани і нові підходи в роботі нового начальника луцької міліції Миколи Шкуропата, які повинні забезпечити належний рівень охорони громадського порядку та розкриття злочинів “по гарячих слідах”...
Читачі “Волині” мають нагоду першими дізнатися про плани і нові підходи в роботі нового начальника луцької міліції Миколи Шкуропата, які повинні забезпечити належний рівень охорони громадського порядку та розкриття злочинів “по гарячих слідах”.
Олександр ПИРОЖИК
— Іще з весни луцька міліція не має керівника. Лучани втомилися чекати, доки в місті наведуть лад із охороною громадського порядку.
— Місто в першу чергу потерпає від грабунків і квартирних крадіжок. Значною мірою це на совісті патрульно-постової служби, робота якої мене як керівника не влаштовує. Тому в розмові з начальником УМВС України в області Віктором Швидким мені вдалося вирішити питання про те, що на базі луцької роти ППС буде створено батальйон. Тобто, цей підрозділ збільшиться на третину. До того ж, у патрулюванні нам допомагатимуть підрозділи внутрішніх військ. Разом це становитиме близько 60 нарядів. Переважна частина з них патрулюватиме місто в мікрорайонах, де скоюється найбільше грабунків.
— Це кількісно, а якісно?
— Ми не лише збільшуємо чисельність ППС, а й створюємо окрему групу швидкого реагування. Начальник УМВС уже виділив для новоствореної групи швидкого реагування новий УАЗ, потурбувався про її забезпечення оперативним зв’язком. Завдання цієї групи — затримувати злочинців “по гарячих слідах”. Тобто, на місце пригоди виїжджатиме і слідчо-оперативна група, і група швидкого реагування. Остання дізнається прикмети злочинців, напрямок їх відходу — і починає переслідувати...
— Миколо Івановичу, можливо, маєте якісь нові напрацювання?
— Про методи розкриття злочинів розповідати не буду, бо це таємниці оперативної роботи. Але про деякі новації лучанам варто знати, аби вони могли ними скористатися. Хочу запровадити в Луцьку уже перевірене мною “ноу-хау”, яке є моєю особистою знахідкою. В місті є близько десятка об’єднань перевізників легкових таксі, які обладнані радіозв’язком. Я вже розмовляв з деякими із них і отримав принципову згоду щодо співпраці. Її суть полягає в тому, що таксисти допомагатимуть пограбованим оперативно викликати групи швидкого реагування. Відтепер потерпілим варто шукати найближче таксі, і таксисти по рації зв’язуватимуться з диспетчером, а той передаватиме повідомлення на ім’я чергового райвідділу міліції. Як свідчить практика, це ”ноу-хау” на 10-15 відсотків зменшує кількість грабунків.
Ще один момент. З’ясувалося, що в Луцьку лише третина особового складу має міліцейську форму, решта ходять у цивільному. Хоча людина у формі значно дисциплінує інших. На попередньому місці роботи я на 7-8 відсотків зменшив кількість грабунків лише завдяки тому, що весь особовий склад одягнув належним чином. Сьогодні це питання вирішується і в нас. Незабаром лучанам здаватиметься, ніби правоохоронців значно побільшало — на вулицях, у громадських місцях, пасажирському транспорті...
— А як щодо квартирних крадіжок? Адже їх розкриття, м’яко кажучи,ф бажає кращого.
— При міськвідділі ми створюємо окрему групу, яка займатиметься виключно квартирними крадіжками. У нас є відповідного рівня фахівці. Хоча кінцевий результат тут значною мірою залежатиме від самих громадян, яким належить бути обачнішими. Не залишати ключі під килимками, відчинені кватирки, незамкнені двері на балкон... Мене вразило, що в Луцьку близько 80 відсотків під’їздів не обладнані кодовими замками. Адже статистика свідчить, що квартири у таких під’їздах обкрадають у 3-4 рази рідше. Злодіїв ці замки просто відлякують.
Маю певні застереження і до батьків. Якщо ви вирішили придбати своїй дитині мобільний телефон, навчіть її не тримати його на видноті. Телефон на шиї — пряма спокуса для грабіжника. Це стосується, до речі, і слабкої половини людства. Бо жертвами грабіжників переважно стають саме жінки та діти. Чоловіки — хіба напідпитку...
— На допомогу муніципальної дружини розраховуєте?
— Будемо з ними тісно взаємодіяти. У муніципальної дружини дещо інші функції — охорона громадського порядку у місцях масового скупчення людей. Це ринки, майдани, місця активного відпочинку... Водночас це — і місця збуту крадених або відібраних при грабунку речей. Тож муніципали мають знати, які з речей, що тут збуваються, можуть бути речовими доказами злочинів. І допомагати нам у їх розкритті.
Під пильний нагляд потраплять і комп’ютерні клуби, букмекерські контори, де збирається в основному молодь. Нерідко буває: хтось увійде в азарт, а гроші закінчилися. Він далеко за ними не піде, шукатиме поруч, а то й просто відбере в слабшого. Адміністратори, як правило, закривають на таке очі, бо їм — по 18-19 років. Перед власниками подібних закладів ми ставитимемо чітку вимогу: хочете працювати — зробіть нормальну охорону. Крім того, будемо відслідковувати, хто з підлітків аж надто часто відвідує ці клуби. І спілкуватися з батьками: де їхні діти беруть на це гроші?
— Запитання, якого не можу обійти: чи бачите ви перспективи розкриття вбивства екс-начальника міськвідділу Сергія Швачки?
— Я прихильник думки, що безвихідних ситуацій не буває... Хоча, за наявною інформацією, не можу сказати, що ми попрацюємо певний час — і цей злочин розкриємо. Я особисто побачив у цій справі ряд моментів, де не все зроблено, є перспектива працювати. Тож робити категоричні висновки не поспішатиму... Наостанок скажу лучанам: мені дуже сподобалося ваше місто, його люди, хотів би залишитися тут жити. У міськвідділі є молоді професіонали, які будуть моїми заступниками, начальниками відділів. Я не прийшов сюди когось повчати — я прийшов працювати. Думаю, що перші результати нашої спільної роботи лучани відчують ще в цьому році.
Олександр ПИРОЖИК
— Іще з весни луцька міліція не має керівника. Лучани втомилися чекати, доки в місті наведуть лад із охороною громадського порядку.
— Місто в першу чергу потерпає від грабунків і квартирних крадіжок. Значною мірою це на совісті патрульно-постової служби, робота якої мене як керівника не влаштовує. Тому в розмові з начальником УМВС України в області Віктором Швидким мені вдалося вирішити питання про те, що на базі луцької роти ППС буде створено батальйон. Тобто, цей підрозділ збільшиться на третину. До того ж, у патрулюванні нам допомагатимуть підрозділи внутрішніх військ. Разом це становитиме близько 60 нарядів. Переважна частина з них патрулюватиме місто в мікрорайонах, де скоюється найбільше грабунків.
— Це кількісно, а якісно?
— Ми не лише збільшуємо чисельність ППС, а й створюємо окрему групу швидкого реагування. Начальник УМВС уже виділив для новоствореної групи швидкого реагування новий УАЗ, потурбувався про її забезпечення оперативним зв’язком. Завдання цієї групи — затримувати злочинців “по гарячих слідах”. Тобто, на місце пригоди виїжджатиме і слідчо-оперативна група, і група швидкого реагування. Остання дізнається прикмети злочинців, напрямок їх відходу — і починає переслідувати...
— Миколо Івановичу, можливо, маєте якісь нові напрацювання?
— Про методи розкриття злочинів розповідати не буду, бо це таємниці оперативної роботи. Але про деякі новації лучанам варто знати, аби вони могли ними скористатися. Хочу запровадити в Луцьку уже перевірене мною “ноу-хау”, яке є моєю особистою знахідкою. В місті є близько десятка об’єднань перевізників легкових таксі, які обладнані радіозв’язком. Я вже розмовляв з деякими із них і отримав принципову згоду щодо співпраці. Її суть полягає в тому, що таксисти допомагатимуть пограбованим оперативно викликати групи швидкого реагування. Відтепер потерпілим варто шукати найближче таксі, і таксисти по рації зв’язуватимуться з диспетчером, а той передаватиме повідомлення на ім’я чергового райвідділу міліції. Як свідчить практика, це ”ноу-хау” на 10-15 відсотків зменшує кількість грабунків.
Ще один момент. З’ясувалося, що в Луцьку лише третина особового складу має міліцейську форму, решта ходять у цивільному. Хоча людина у формі значно дисциплінує інших. На попередньому місці роботи я на 7-8 відсотків зменшив кількість грабунків лише завдяки тому, що весь особовий склад одягнув належним чином. Сьогодні це питання вирішується і в нас. Незабаром лучанам здаватиметься, ніби правоохоронців значно побільшало — на вулицях, у громадських місцях, пасажирському транспорті...
— А як щодо квартирних крадіжок? Адже їх розкриття, м’яко кажучи,ф бажає кращого.
— При міськвідділі ми створюємо окрему групу, яка займатиметься виключно квартирними крадіжками. У нас є відповідного рівня фахівці. Хоча кінцевий результат тут значною мірою залежатиме від самих громадян, яким належить бути обачнішими. Не залишати ключі під килимками, відчинені кватирки, незамкнені двері на балкон... Мене вразило, що в Луцьку близько 80 відсотків під’їздів не обладнані кодовими замками. Адже статистика свідчить, що квартири у таких під’їздах обкрадають у 3-4 рази рідше. Злодіїв ці замки просто відлякують.
Маю певні застереження і до батьків. Якщо ви вирішили придбати своїй дитині мобільний телефон, навчіть її не тримати його на видноті. Телефон на шиї — пряма спокуса для грабіжника. Це стосується, до речі, і слабкої половини людства. Бо жертвами грабіжників переважно стають саме жінки та діти. Чоловіки — хіба напідпитку...
— На допомогу муніципальної дружини розраховуєте?
— Будемо з ними тісно взаємодіяти. У муніципальної дружини дещо інші функції — охорона громадського порядку у місцях масового скупчення людей. Це ринки, майдани, місця активного відпочинку... Водночас це — і місця збуту крадених або відібраних при грабунку речей. Тож муніципали мають знати, які з речей, що тут збуваються, можуть бути речовими доказами злочинів. І допомагати нам у їх розкритті.
Під пильний нагляд потраплять і комп’ютерні клуби, букмекерські контори, де збирається в основному молодь. Нерідко буває: хтось увійде в азарт, а гроші закінчилися. Він далеко за ними не піде, шукатиме поруч, а то й просто відбере в слабшого. Адміністратори, як правило, закривають на таке очі, бо їм — по 18-19 років. Перед власниками подібних закладів ми ставитимемо чітку вимогу: хочете працювати — зробіть нормальну охорону. Крім того, будемо відслідковувати, хто з підлітків аж надто часто відвідує ці клуби. І спілкуватися з батьками: де їхні діти беруть на це гроші?
— Запитання, якого не можу обійти: чи бачите ви перспективи розкриття вбивства екс-начальника міськвідділу Сергія Швачки?
— Я прихильник думки, що безвихідних ситуацій не буває... Хоча, за наявною інформацією, не можу сказати, що ми попрацюємо певний час — і цей злочин розкриємо. Я особисто побачив у цій справі ряд моментів, де не все зроблено, є перспектива працювати. Тож робити категоричні висновки не поспішатиму... Наостанок скажу лучанам: мені дуже сподобалося ваше місто, його люди, хотів би залишитися тут жити. У міськвідділі є молоді професіонали, які будуть моїми заступниками, начальниками відділів. Я не прийшов сюди когось повчати — я прийшов працювати. Думаю, що перші результати нашої спільної роботи лучани відчують ще в цьому році.