ЗНОВУ ШАХТИ— У ФІНАНСОВОМУ ЗАШМОРГУ

гірники нововолинська мають намір підтримати всеукраїнську акцію протесту під стінами верховної ради.

Здається, зовсім недавно, отримавши довгоочікувану заборговану зарплату, шахтарі полегшено зітхнули, з добрим настроєм відзначили своє професійне свято. І ось знов, як це часто буває під кінець року, вузол проблем почав затягуватися з новою силою. І хоч зовсім недавно шахтарі Нововолинська повідомляли про збільшення видобутку вугілля у порівнянні з минулим роком, а в останній тиждень потішили навіть виконанням річного плану на шахті № 9, - по великому рахунку, це не рятує ситуації.

Алла ЛІСОВА

- Якщо говорити про видобуток і реалізацію вугілля за серпень, бо саме там початок фінансових ускладнень, то інакше, як катастрофічною, ситуацію не назвеш, - констатував новопризначений генеральний директор державного підприємства “Волиньвугілля” Михайло Борсук.
Як відомо, саме тоді майже двадцять днів жодна нововолинська шахта не відвантажувала вугілля енергетикам, оскільки не було укладено відповідних угод з НАК “Вугілля України”. Через високу зольність — більше 30 відсотків – воно вимушено зберігалося на складах. У результаті – при витраті у більш як 10 мільйонів гривень на рахунок ДП “Волиньвугілля” надійшло практично трохи більше півтора мільйона. І хоч у вересні заповзятливо почали рятувати ситуацію, вирівняти її не вдалося. Гірники заробили майже місячний фонд зарплати, це більше 6 мільйонів гривень, однак довелось віддавати раніше прокредитоване енергетиками. А тому у шахтарські сім’ї потрапило лише 62 відсотки серпневої зарплати.
- Взагалі, навіть при тому, що нам на відміну від інших регіонів вдалося відстояти 1875 тисяч місячної держпідтримки, і за умови, що шахти виконуватимуть план і по видобутку, і по товарній продукції, - ми не “збалансовані” на 2,5 мільйона гривень, - підтвердив невтішні прогнози Михайло Борсук.
Тобто нововолинським гірникам щомісячно не вистачатиме такої суми, аби нормально функціонувати. Не кажучи вже про те, що дотації з останніх місяців року вже забрані у серпні. Листи, у яких аргументовано викладена необхідність збільшення державної допомоги, відвезли на галузеву комісію, однак їх там ніхто навіть не подивився і не взяв до уваги. Після того стало зрозуміло остаточно: порятунок потопаючих – у руках самих потопаючих.
Як свідчить детальний аналіз генерального директора Михайла Борсука, чого вже не було давно у присутності журналістів, галузь у вкрай занедбаному стані. Зношене обладнання, а відтак – подекуди дідівські методи видобутку палива та відсутність чіткої організації праці призвели до того, що на окремих підприємствах не вистачає найнеобхіднішого. Навіть у розукомплектованому стані знаходяться котельні, хоча на носі зима. До речі, на підготовку до неї держава не передбачила для шахт жодної копійки. Довелось брати 250 тисяч кредиту, аби їх привести до належного стану і запустити. А ще чимало інших нагальних потреб: насоси, канати... Поки що це все “перекидається” з дев’ятого вугільного підприємства, де, між іншим, до недавнього часу директорував Михайло Борсук, на інші шахти. Шукають на “Волиньвугіллі” і ряд інших шляхів виходу з кризи. У зв’язку з тим, що “дорога” через Центральну збагачувальну фабрику – це додаткові солідні витрати (за кожен вагон – додатково 1 тис. гривень) і втрати (вихід чистого вугілля – 64 відсотки), є домовленості про часткове постачання палива теплоелектростанціям напряму. Після відповідних переговорів керівництва підприємства вдалось зменшити суму за деякі послуги Львівської залізниці. Наполегливо ведеться робота, аби на шахті № 1 була запущена 220-та лава, а тому безпідставно вести мову про закриття цієї копальні.
- Я бачу два шляхи виходу, - підкреслив гендиректор, - це кредити і вугілля, яке дасть можливість заробляти гроші самим, а не ходити з простягнутою рукою.
Стосовно кредитів, то, як вияснилось, для шахт їх взяти непросто. Маловтішною є інформація, яку привіз голова теркому нововолинських вугільників Юрій Калістратов з Києва. Міністр палива та енергетики Віктор Тополов, не скриваючи свого розпачливого настрою, зізнався: “Ми в пошуках інвесторів для десятої шахти...” А в цілому ситуацію на гірничих підприємствах країни перший керівник галузі назвав надскладною.
Саме тому на останньому засіданні президії ЦК профспілки вугільників, де був присутній голова нововолинських профспілок Юрій Калістратов, прийнято ряд вимог до Кабміну, міністерства, Верховної Ради України про зміни в проект закону “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а також звернення до Президента України і до всіх шахтарів. Профспілки закликають останніх розпочати акції протесту з пікетування Верховної Ради 20 жовтня, у день, коли розглядатиметься проект Держбюджету у першому читанні. Адже, на їх думку, недопустимим є подальше знищення вугільної галузі. У 2005 році шахтарі отримали на 700 мільйонів гривень менше, ніж минулоріч, і це при тому, що Президент заявив про особистий контроль за її пріоритетним розвитком. Тенденція на зменшення фінансування шахт, на жаль, продовжується. У проекті Держбюджету на 2006 рік на гірничу промисловість заплановано на 2 млрд. гривень менше від необхідної суми. На 196 млн. гривень зменшена держпідтримка на часткове покриття затрат на собівартість вугілля, на 1,4 – на капітальне будівництво і т. д. Чи вдасться шахтарям відстояти своє майбутнє?

Сьогодні на шахтах Нововолинська пройдуть збори трудових колективів, на яких обговорюватиметься дане питання, а також визначатимуться кандидатури для формування делегації з 15-ти гірників для поїздки до Києва.