Чи не стратегічні для міста та держави дані збирають радники з-за кордону в рамках одного економічного проекту?..
Ярослав ГАВРИЛЮК
Чи не стратегічні для міста та держави дані збирають радники з-за кордону в рамках одного економічного проекту?
Ковель – єдине місто на Волині та шосте в Україні, яке цього року долучилося до досить крупного проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що має назву “Економічний розвиток українських міст”. Маючи далекоглядні і перспективні для себе плани, американці охоче погодилися витратити небагато-немало – десять мільйонів доларів — на проведення у передових містах України так званого “стратегічного планування”. Що це таке і з чим його “їдять” – тема, яка варта уваги насамперед тих осіб, які покликані стояти на захисті не менш стратегічних інтересів нашої держави. За словами виконавця проекту, киянина Ігоря Парасюка, в Україні було розглянуто понад вісімдесят подань обласних центрів та міст з населенням від 30 до 150 тисяч мешканців. Географічний центр Волинської області сподобався ініціаторам проекту передусім бажанням влади співпрацювати та позитивними тенденціями в економіці: торік в економічному розвитку серед інших міст країни у відповідній категорії Ковель зайняв високе п’яте місце, а за вісім місяців поточного року обсяги місцевої промисловості зросли на 50 відсотків, коли по області в цілому – на 16. Зрозуміло, що стратегічне місто залізничників досить вдало вписується у даний проект, який має на меті “закласти підвалини довгострокового економічного зростання в українських містах через допомогу органам місцевої влади у забезпеченні сприятливих умов для розвитку економіки, збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, створенні нових робочих місць та підвищенні рівня життя громадян”. Розрахований проект на п’ять років. Протягом цього часу має відбутися кілька засідань робочих груп та комітету стратегічного планування (КСП), який у Ковелі налічує 36 осіб – представників влади, керівників підприємств та організацій, підприємців. Комітет очолив підприємець Сергій Кошарук. У рамках проекту вже відбувається опитування керівників підприємств та організацій. Процес опитування має красиву назву: “Вивчення думки підприємців”. Зокрема, перед ковельськими директорами постають такі питання: “Якою є структура акціонерів вашого підприємства у процентному відношенні?”, “Зазначте відсоток загального обсягу збуту вашого підприємства, який припадає на покупців у зонах, що вказуються?”, “Зазначте загальний обсяг збуту вашої продукції та послуг? Які конкретно зміни очікуєте?”, “Чи є на вашому підприємстві відділ наукових досліджень?”. Є ще багато питань стосовно важливих постачальників сировини, розподілу робочого контингенту за силою та якістю, планів можливого розширення виробництва із створенням додаткових потужностей. Не менш цікавим є розділ: “Послуги та стосунки з органами місцевого самоврядування”, де, окрім низки інших запитань, треба розповісти про свої контакти з переліченими у довгому списку керівниками міста та державними інституціями. Для чого і для кого потрібна така детальна інформація з економічного та політичного життя стратегічного на Західній Україні міста?! Якщо західні аналітики будуть знати, скільки і з чим проходить за добу через ковельський залізничний вузол вагонів, що буде розміщено на колишніх військових об’єктах, то самим городянам жити від цього краще не буде. Як розповів Ігор Парасюк, при опитуваннні використовується методологія, розроблена відомою у світі консалтинговою групою “Берман-груп”, яка уже опробована у Сербії, Румунії, Польщі та інших країнах. Чим займаються по всьому світу консалтингові та подібні до них структури, окрім проведення різноманітних моніторингів, добре знають співробітники спецслужб. Після зібрання усієї інформації про Ковель радники проекту допоможуть її опрацювати. Далі – розроблятиметься стратегічний план економічного розвитку міста, але уже за активної участі іноземних експертів. Якщо, скажімо, у тій же Сербії працювали американці, то у нас консультації, як краще “планувати уже заплановане”, буде надавати спеціаліст із Чехії Томаш Власак, який, до речі, не прибув до Ковеля через банальну причину: запізнився у Відні на літак. - На основі всіх цих зібраних даних ми будемо певним чином прогнозувати, що і як буде далі відбуватися у вашому місті, – пояснив Ігор Парасюк на прес-конференції з нагоди проведення першого у Ковелі засідання комітету стратегічного планування. – Проект дає бачення, розуміння того, куди і як рухатися місту. Ми дійдемо аж до конкретних кроків розв’язання кожного стратегічного питання. Фактично буде створено алгоритм для досягнення певних цілей. Якось завуальовано, але між рядками прочитати можна, що від нас хочуть. Переважна більшість міст в Україні проігнорувала запропоноване за американські кошти “створення алгоритму” для досягнення “певних цілей”. Це не могло не стурбувати і самих організаторів. Більше того, високопосадові столичні чиновники активно сприяють іноземним консалтинговим структурам, які намагаються через різні економічні проекти “скачати” в Україні інформацію переважно стратегічного для держави значення. Існує ряд урядових постанов, наказів по Міністерству економіки і європейської інтеграції, які просто-напросто зобов’язують робити плани стратегічного розвитку для регіонів і міст. “Щоправда, на жаль, чомусь багато українських міст без, скажімо, жорсткого нагадування “зверху” це не роблять”, зауважив Ігор Парасюк. Але одна справа самим планувати свою економіку, зовсім інша, коли це роблять за тебе іноземці. Цікаво те, що запроваджений у нас проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) має ще кілька “супутних завдань”. Зі слів Ігоря Парасюка, проект повинен допомогти тим громадським організаціям в Україні, які займаються економічним консалтингом. “Ми хотіли б виховати в них певну кількість консультантів, які уже після закінчення даного проекту могли б й надалі працювати у цих містах і продовжували моніторити ситуацію”, – поділився планами Ігор Парасюк. До речі, кількох місцевих журналістів, особливо тих, які задавали пану Парасюку питання, представник проекту із Києва фотографував так, ніби вони щойно приїхали із Голівуда. То що ж корисного може взяти для себе місто залізничників від співпраці з радниками-консультантами? Після закінчення процесу “стратегічного планування” ковельчани отримають можливість взяти участь у конкурсі інноваційного фонду, що належить USAID. Якщо нам пощастить, то “перепаде” близько 200 тисяч гривень. Сума порівняно невелика як для місцевого бюджету. Кошти можна буде взяти тільки у вигляді гранту під реалізацію якогось важливого проекту. Втім, конкурс ще треба виграти, а от як цими грішми “правильно” розпорядитися – готові підказати іноземні фахівці та їх ділові партнери в Україні, про що красномовно натякнув на прес-конференції Ігор Парасюк.
