В Українському фонді підтримки підприємництва – новий керівник. Цього разу мова не йде про незначне кадрове переміщення, коли “нововведення” відчувають хіба що двері кабінету директора, на яких змінюють табличку з прізвищем. Йдеться про те, що Фонд необхідно кардинально і швидко реформувати, його роботу зробити прозорою, а назву – добре знайомою для підприємців малого бізнесу. Керувати цим процесом тепер буде Ірина Горіна, новий генеральний директор Фонду, яка має власний успішний досвід ведення бізнесу і знає про проблеми підприємців з перших вуст...
В Українському фонді підтримки підприємництва – новий керівник. Цього разу мова не йде про незначне кадрове переміщення, коли “нововведення” відчувають хіба що двері кабінету директора, на яких змінюють табличку з прізвищем. Йдеться про те, що Фонд необхідно кардинально і швидко реформувати, його роботу зробити прозорою, а назву – добре знайомою для підприємців малого бізнесу. Керувати цим процесом тепер буде Ірина Горіна, новий генеральний директор Фонду, яка має власний успішний досвід ведення бізнесу і знає про проблеми підприємців з перших вуст. — Ірино Анатоліївно, з якими основними проблемами ви зіткнулися, вступаючи на нову посаду? І які ви бачите шляхи їх розв’язання? — Існування Українського фонду підтримки підприємництва обумовлено двома законами – “Про державну підтримку малого підприємництва” і “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”. Фонд працює вже кілька років, але, на жаль, досі лишається, як то кажуть, “широко відомим у вузьких колах”. Підприємці про нього чули мало. Частково це можна пояснити тим, що у Фонду не було можливості проводити активну діяльність, оскільки протягом трьох попередніх років Фонд не отримував державного фінансування, а інших джерел він не мав. І тільки в Держбюджеті 2003 року нам передбачили 50 мільйонів гривень на виконання заходів Національної програми. Ми прагнемо допомагати мікробізнесу стати малим бізнесом, а малому бізнесу – середнім. — Чи відчують зміни ваші регіональні організації? — Робота з регіональними фондами підтримки підприємництва – одне з найголовніших завдань на сьогоднішній день. На папері ми маємо 25 регіональних фондів, засновниками яких виступає Фонд і обласні та міські держадміністрації. Однак ефективно працюють лише 5-6 місцевих фондів підтримки підприємництва – у Запоріжжі, Івано-Франківську, Луганську, Черкасах, Миколаєві, Тернополі. Ми плануємо зміцнити статутні фонди наших регіональних фондів, виділити кошти на їх розвиток, провести деякі кадрові зміни і організувати тренінг персоналу. Успішні регіональні фонди завжди мали свої власні програми, які здійснювалися за рахунок місцевих бюджетів. Ми маємо намір спрямувати в регіони дві третини свого фінансування в рамках реалізації Національної програми на 2004 рік. — Чи розраховуєте ви знайти інші джерела фінансування Фонду, окрім бюджетного? — Звичайно, ситуація, в якій Фонд повністю залежить від того, чи будуть закладені для нього кошти в бюджеті, дуже ускладнює нашу роботу. Але пошук інших джерел фінансування – це вже другий етап. Спочатку ми хочемо представити наші плани і розповісти про наші можливості під час презентації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2004 рік, яка відбудеться в першій половині листопада цього року, щоб продемонструвати, як може працювати такий механізм, як Український фонд підтримки підприємництва. Я думаю, що результати нашої діяльності в подальшому зможуть переконати міжнародні організації та іноземних інвесторів в тому, щоб вони стали нашими партнерами. — А чого очікувати від фонду підприємцям на місцях? — Найближчим часом проходитиме низка тендерів і конкурсів. Всі оголошення про тендери Фонду публікуються у “Віснику державних закупівель”. Оголошення про конкурси з отримання кредитів для підприємств малого бізнесу — в газеті “Урядовий кур’єр”. Період прийняття заявок на тендер і конкурс – 21 день. Ми трохи скоротили цей період (раніше він тривав 30 днів), щоб до кінця року встигнути провести якомога більше заходів Національної програми. — Кредити фонду дешевші, ніж банківські? — Звичайно. Крім того, банки вимагають 200 відсотків застави, і їхні оціночні механізми дуже жорсткі. Фонд кредитуватиме під заставу 1:1, максимум на 3 роки, під 6-8% річних, шляхом укладання індивідуальних договорів. Підприємці можуть отримати від Фонду фінансування на суму до 500 тисяч гривень у вигляді кредиту або часткового погашення виплати відсотків по кредитах, які отримані суб’єктами підприємництва в інших фінансово-кредитних закладах. — Чи повинні ви дотримуватися “географічного принципу”, тобто розподіляти кошти рівномірно по регіонах? — Ні. Кредити отримають найдостойніші, незалежно від того, в якому регіоні вони працюють. Дуже важлива ініціатива і самих підприємців. Якщо ти хочеш отримати гроші і знання – ти ці можливості знайдеш. Наш конкурс – це шанс узяти “дешеві” чужі гроші, щоб назавжди мати свої. — Але зазвичай рівень довіри підприємців до різноманітних тендерів дуже низький. Більшість переконані, що все розподіляється серед своїх… — Ми виступаємо за максимальну відкритість. Фонд запрошує входити до конкурсної комісії представників громадських організацій, журналістів, щоб був забезпечений серйозний контроль, і всі розуміли, що в конкурсах немає другого дна. — Чи будете ви організовувати якісь семінари для підприємців, щоб вони могли “навчитися” перемагати у ваших конкурсах? — Справді, зараз ми можемо констатувати, що чимало підприємців не мають достатньо знань в сфері організації та ведення бізнесу, є самоучками. Система дієвих структур бізнес-освіти (центрів, інкубаторів, асоціацій тощо) не працює. Деякі з них створюються за допомогою міжнародних проектів, і тільки-но допомога закінчується, вони “вмирають”. Тому ми плануємо “оживити” структури, які надають знання і необхідний старт бізнесменам-початківцям. У нас уже є вдалий досвід в реалізації подібного пілотного проекту. В двох районах Дніпропетровська за ініціативою народного депутата Віктора Пінчука були організовані фонд підтримки підприємництва, бізнес-школа та бізнес-інкубатор. Сім найкращих підприємців навіть отримали “дешеві” кредити на відкриття пральні, майстерні з шиття і ремонту взуття, магазину канцтоварів, перукарні тощо. — Ви належите до так званих чиновників “нового покоління”. Що це означає? — Насамперед, мені хотілося б показати, що роботу в державних організаціях можна робити інакше, з більшою ефективністю. Ця посада — для самореалізації, а не для заробітку. Я вважаю, що бюджетні гроші не повинні розбазарюватися. Ті кошти, які держава виділяє на підприємців, достойний підприємець повинен отримати. Це наша мета. Але поки що ми тільки на початку шляху. Інтерв’ю підготувала Надія БЕДРИЧУК.
