Подружжя волинян вирощує 100 видів троянд та 60 сортів яблунь - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.18
Подружжя волинян вирощує 100 видів троянд та 60 сортів яблунь

За 13 років невтомної праці із 25 соток сад розрісся більше як на гектар.

Полісся

Подружжя волинян вирощує 100 видів троянд та 60 сортів яблунь

Знані садівники Валентина Юхимчук та Володимир Романюк із Качина Камінь-Каширського району вирощують справжній райський сад. Троянди, верби, хвойні та фруктові дерева, декоративна кора – у них є все

Донедавна працювали під назвою «Квітучий сад Волині». Однак після того, як на ринку з’явилася одноіменна фірма, вирішили підкреслити свою індивідуальність. Відтепер «Качин-сад» – до послуг завзятих садівників, — пише Полісся.

До речі, Валентина з Володимиром створили також сторінку у мережі «Фейсбук», де діляться яскравими фото- та відеоматеріалами з життя своїх «вихованців».

Допомагала чоловікові і “захворіла” садівництвом

Розпочали свою діяльність в 2005-2006 роках. Валентина не знала навіть елементарних речей – просто підтримувала Володимира. Але довго не змогла стояти осторонь: бачила, як він близько до серця сприймає кожну рослину, як болісно переживає їхні хвороби і наскільки йому складно охопити все – наважилася допомагати. І «захворіла».

Так, за 13 років невтомної праці із 25 соток сад розрісся більше як на гектар. Жінка настільки прониклася садівництвом, що зараз господарює нарівні з чоловіком, а в деяких речах навіть значно обізнаніша. Тепер вона – рушій розвитку і тримає руку на пульсі: слідкує за новинками галузі, підбирає кращі сорти, способи та засоби догляду. Каже, що це нелегкий і надзвичайно затратний труд, але відчуття відповідальності перед людьми і перед самими ж рослинами, яким дали життя, змушує тримати планку. Так і працюють: Валентина плекає троянди і хвойні дерева, а Володимир – головує у фруктовому саду.

Вчилися у досвідчених

Подружжя радо розповіло, як починали свою справу: за ці роки пережили багато. Вчилися, помилялися і робили висновки, навіть возили ґрунти на експертизу в Польщу, шукали кращих варіантів. Валентина не забуде, як у перші роки захворіли її троянди – плакала від болю над кожним кущем. Звичайно, не оминула і фінансова криза, але, на щастя, все перебороли. Чоловік з дружиною переконують: якщо любиш свою справу – знайдеш спосіб. Вдячні знайомим з Польщі Анні та Сільвеку, які дуже допомогли з сортами троянд, кореневою системою, завжди консультували і ділилися власними знаннями й досвідом, допомагали знайти якісні засоби проти шкідників і грибкових хвороб, які в той час складно було дістати в Україні. Так спільними стараннями стали на ноги.

За 13 років невтомної праці із 25 соток сад розрісся більше як на гектар.

Тепер щороку оновлюють асортимент, мають свої плодорозсадники («маточники») і можуть показати всім охочим результати праці: як пишно квітнуть троянди, наливаються соком плоди фруктових дерев і поступово розвиваються хвойні. Крім того, люди часто звертаються з проханням нарізати букет квітів. При можливості Валентина завжди допомагає односельчанам. Для цього навіть висадила спеціальну клумбу.

Фруктів — на всяк смак і вибір

Володимир розповів, що наразі в їхньому саду є 100 сортів троянд, близько 60 – яблунь, 33 – груш, 19 – слив, 10 – вишень, 7 – абрикосів і не менше черешень та персиків. Є й нектарин. Як то кажуть, до кольору, до вибору: кілька видів кореневих систем, деревця різної висоти і часу зрілості. Крім того, верби, хвойні, ще й домашнє господарство. І за цим усім вони з дружиною доглядають самотужки. Прокидаються о 6 ранку і працюють до 12, якщо не довше – у посуху рослини як ніколи потребують догляду. Не можуть лишити своїх улюбленців помирати від спраги, бо, кажуть, вода для них – як кров для людини. Не раз, бувало, зовсім змучені, ішли поливати о 1-2 годині ночі.

“Працюємо не так для заробітку, як з великої любові”

Ентузіасти переконані, що будь-яка справа повинна базуватися на чесності і довірі. Відтак, практикують, щоб покупці приїжджали на поле і могли наяву оцінити усе різноманіття: помилуватися квітами, скуштувати той чи інший плід, або ж просто переконатися у правдивості слів садівників та отримати чільні поради щодо посадки рослин та догляду за ними. Намагаються працювати на совість і надзвичайно приємно, коли з часом клієнти відгукуються, дякують і задоволено купують ще.

– Такі садівники як ми працюють не так для заробітку, як з великої любові. Коли рослина хворіє – не думаєш, що це фінансова втрата, а переживаєш, що їй болить, вона страждає. Ти пригадуєш кожну хвилину, проведену біля неї, і не можеш стояти осторонь, коли їй тяжко – дивишся як на людину. Натомість рослина відповідає на любов любов’ю, даруючи красу і приємність. Це надає сил працювати далі, – розповідає Валентина. – Уже не одну весну хотіли зупинитися, бо не вистачає сил і часу, деколи опускаються руки від утоми. Але приїдуть люди, дякують, розпитують про новинки, хочуть ще щось посадити, і це надихає. Інколи кажуть: «У вас, як у раю», але за роботою ніколи милуватися тим раєм. Однак, коли стає важко, вийдеш в сад, глянеш на ту ошатну красу і все розчарування як рукою знімає – працюєш з насолодою. Садівництво як трясовина – затягує. Це уже хвороба, — розповідає Валентина.

У рослину потрібно вірити

Володимир застеріг: що б вам не казали про витривалість сорту, за будь-якою рослиною потрібно доглядати. Елементарні речі – полив, підживлення і захист від шкідників. Сам садівник підживлює свої деревця по-мінімуму. По-перше, щоб загартувати рослину і зробити менш вразливою. По-друге, рослина загине, якщо після посильного підживлення потрапить у гірші умови вирощування. Крім того, у рослину потрібно вірити. Виявляється, вона відчуває енергетику людини. Це перевірено ученими і нашими героями зокрема.

– З першого дня не було сумніву, що троянда виросте. Я саджу і знаю, що вона повинна вирости, бо для цього вкладаю усі сили і душу. Вірю, що вона гарна, здорова і буде тішити нас. Це любов, яка приходить з тим, що ти бачиш як розвивається рослина, доглядаєш за нею, милуєшся творінням своїх рук. І ця краса рятує світ, – з блиском в очах ділиться своїми думками квіткарка.

Іванна ШЕМЕТЮК.