Тут працюють в гармонії з природою і з мінімальними витратами праці.
На Хмельниччині діє унікальне сільськогосподарське підприємство
Воно незвичне тим, що тут застосовують абсолютно інші методи вирощування овочів і фруктів
Центр перманентної культури діє в селі Прислуч Полонського району, про це пише 7 днів.
Продукція є екологічно чистою, адже тут не використовують пестицидів, мінеральних добрив та інших хімічних засобів.
Екологічним господарством тут займається пермадизайнер Іванна Білоус з родиною. Вирощують гриби трюфелі, горіхи пекани, спаржу, момордіку, дерева періоду динозаврів гінкго, медоносами приваблюють комах та будують їм помешкання.
А ще не спалюють листя й бадилля, не орють землю, не застосовують жодних хімікатів і збирають при цьому великі врожаї ягід, овочів і фруктів.
А ще не спалюють листя й бадилля, не орють землю, не застосовують жодних хімікатів і збирають при цьому великі врожаї ягід, овочів і фруктів.
Пермакультура (від англ. permaculture — permanent agriculture — «Стале сільське господарство») — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природніми процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля, пише Вікіпедія.
Підхід сформувався у другій половині XX століття через недовіру і спротив сучасним методам землеробства (активне застосування мінеральних добрив и пестицидів, обов’язкове орання землі и т. д.) зі сторони багатьох агрономів і біологів, а також фермерів-практиків з усього світу. Найвідоміші з них — австрійський фермер Йозеф Гольцер, японський фермер і філософ Масанобу Фукуока і австралійський дизайнер, еколог і зоолог, пропагандист пермакультури Білл Моллісон. Моллісон написав декілька книг з цього предмету, зокрема «Пермакультура: порадник для дизайнера». Відтоді слово «пермакультура» розширило своє значення.
