На засіданні Луцького прес-клубу реформ, що відбулось сьомого жовтня, велася мова про ситуацію на луцькому ринку «Пасаж». Порушувалися питання, які були давно вирішені. Нас, представників адміністрації, на засідання не запросили...
Сергій ФЕЩЕНКО, заступник директора ВКФ «Домінанта»
На засіданні Луцького прес-клубу реформ, що відбулось сьомого жовтня, велася мова про ситуацію на луцькому ринку «Пасаж». Порушувалися питання, які були давно вирішені. Нас, представників адміністрації, на засідання не запросили.
— Вважаємо, не запрошували тому, що підприємці добре усвідомлювали необгрунтованість і безпідставність своїх звинувачень. Це, до речі, не поодинокий факт голослівного звинувачення нас з боку Анатолія Носалюка, Людмили Зайченко і Надії Шелепіної за нашою спиною. Але про все по порядку. Ми володіємо і користуємось земельними ділянками цілком законно, про що є висновки обласного управління земельних ресурсів, прокуратури, міської ради. Оскільки на дату продажу земля вже знаходилась у постійному користуванні ВКФ „Домінанта”, то вона і мала переважне право на її викуп без згоди підприємців, які на ній торгують. Підприємці ж не могли цього зробити, бо користуються торговою площею ринку, на якій розміщені їх “черепашки” тимчасово на договірних умовах. Образно кажучи, вони квартиранти у чужій хаті. Отже, і претендувати ні на що не мають права. Земельна ділянка у зоні будівництва пішохідного переходу знаходиться у тимчасовому користуванні підприємців за їх численними проханнями і згодою УКБ міськвиконкому. А коли ведеться торгівля – їм необхідно отримати документ про сплату фіксованого податку, який видається лише для торгівлі на ринках. Міська рада дала дозвіл і прирівняла територію до ринку. Підприємці отримали можливість легально працювати, до міського бюджету надходять кошти від ринкового збору і від фіксованого податку. То хто ж програв від того, що територія «запрацювала»? Заміну лічильників, яку ставлять нам у вину, зробили законно. Про це свідчить припис керівника територіального представництва НКРЕ в області. Поставити лічильники вищого класу точності ми були змушені ще й тому, що не раз фіксували крадіжки електроенергії. Нові прилади обліку унеможливили їх, оскільки їх конструкція така, що не дозволяє крутитися в протилежну сторону. Звісно, це не сподобалось окремим підприємцям. За використання електромереж ринку за всіма канонами законів нам слід було б давно брати з підприємців 33 копійки, а не 21. І про це свідчить калькуляція затверджена представником ТП НКРЕ в області. Якби довелося брати ще й ліцензію на постачання електроенергії, як цього домагався пан Носалюк, то її вартість була б ще більшою. Ми ж залишили ціну на електроенергію незмінною, оскільки не є постачальником електроенергії, а лише передаємо її транзитом, своїми мережами і за ціною „Волиньобленерго”. А для цього, як відомо, ліцензія не потрібна. Надуманим є і твердження, що адміністрація ринку тисне на підприємців, змушуючи їх укладати односторонні договори. На ринку, як і скрізь, діє ряд правил і законів, які регулюють стосунки між продавцями і покупцями, адміністрацією і підприємцями, диктують вимоги до правил реалізації товарів, їх якості і т. д. Правила торгівлі на ринку зобов’язують нас контролювати їх дотримання власниками торгових точок. Після тривалих переговорів і узгодження з ними текст його підписала й ініціативна група, до якої входять і Надія Шелепіна та Людмила Зайченко, котрі й виступали із звинуваченнями на прес-клубі. Однак дотримуватись умов договору Людмила Зайченко не збиралася. Про це свідчать факти , численні приписи контролюючих органів і штрафи, накладені не лише на неї, а й на нас, адміністрацію, за порушення, допущені нею. Не дотримувалася пані Людмила і умов договору про транзитну передачу електроенергії, погодженого з тим же Анатолієм Носалюком. Зокрема пункту, який передбачав авансову проплату за неї. Тепер стосовно хабарництва, про яке говорила на засіданні прес-клубу Надія Шелепіна. Вона наводила факт порушення кримінальної справи проти контролера ринку Володимира Солохи.Факт „хабарництва” не було визнано ні судами першої інстанції, ні апеляційним судом. Про це давно є рішення суду! Шелепіна, знаючи ж про це, все ж свідомо продовжує поширювати наклепи, видаючи бажане за дійсне. Щодо звинувачення нас у перешкоді зробити реконструкцію території, на якій стоять їх “черепашки”. Будівництво пішохідного переходу від залізничного вокзалу до ринку зараз „заморожене”. А коли розпочнеться знову (дата поновлення робіт поки що не відома), працюватимуть будівельні крани. Тому й поставила міська рада цілком правомірну умову: спочатку має бути добудова мосту, а потім – реконструкція ринку. Робити навпаки – не по-господарськи. На засіданні прес-клубу пані Шелепіна заявляла про готовність підприємців фінансувати добудову мосту. Та, очевидно, коли вона і решта членів ініціативної групи усвідомили реальну вартість робіт, від їх гарячого ентузіазму не залишилось й сліду. Люди зрозуміли, що фінансування будівництва їм не під силу. Один з них – Анатолій Бугай, заявляє, що йому потрібна не революція і міфічні проекти, а гарантія збереження робочого місця, стабільна робота. Він каже, що питання, які непокоїли підприємців, уже давно вирішені і зняті. Такої думки дотримується і більшість його колег по бізнесу. Підтвердженням цього є колективний лист – звернення до голів Луцької міської ради і облдержадміністрації. Під ним – підписи 86 підприємців. Люди пишуть, що не хочуть бути жертвами таких, як Зайченко і Носалюк, які всупереч закону і здоровому глузду лише дестабілізують роботу ринку. Отож, вважаємо, що нагнітання напруження потрібне лише кільком особам: Шелепіній, Зайченко і Носалюку. Перша розраховувала з допомогою чоловіка, який займає високий пост в міліції, організувати „кришування” нашого ринку за солідну винагороду, урвати собі частину землі ринку і не хоче змиритися з нашою відмовою. Друга відволікає увагу від власних порушень правил торгівлі, невиконання договірних зобов’язань, видаючи себе за мученицю і “потерпілу” у боротьбі за правду. Пан Носалюк збирається (уже втретє!) балотуватися кандидатом у депутати міської ради. Йому потрібна як фінансова підтримка, так і виборці, імідж борця за справедливість. Щоб досягти мети, вважає чоловік, усі методи годяться. Цим він „віддячує” нашій фірмі за відмову надавати фінансову підтримку його передвиборній кампанії. Вважаємо, що членів асоціації „Бізнес-Луцьк” водять довкола пальця такі “вожді” і підприємці, як Носалюк, Шелепіна та Зайченко, бо відокремлення земельної ділянки в районі будівництва переходу від території нашого ринку призведе до того, що підприємці втратять право на торгівлю за фіксованим податком. Необхідним стане касовий апарат, самостійно доведеться вирішувати питання з електропостачанням, вивозом сміття, доглядом за територією і таке інше. Тож чи не варто було б перш ніж піднімати галас, ознайомитися із законами і спрогнозувати результат своїх дій?
