ДОМАШНІЙ ЖЕНЬШЕНЬ

Євгенія СОМОВА

-Купіть золотий вус, — простягає старенька жінка горщик з непримітною рослиною, що нагадує молоду кукурудзу. — Помічний дуже. Лікує більш як двадцять хвороб. Будете мати домашнього лікаря.

У руках жінки була ксерокопія книжечки. Тож заради цікавості я взялася гортати її. У ній російські фітотерапевти доводять, що золотий вус (інші назви рослини — дихоризандра, домашній женьшень, кукурузка, калісія духмяна) є ледве не панацеєю від багатьох болячок. Помітивши, що інформація мене не зацікавила, старенька сказала:
— У цілющих властивостях золотого вуса я сама переконалась. Не раз лікувалась. Мені вже за вісімдесят, а почуваюся, як молодиця. Тільки тиск «підскочить» — п’ю настоянку золотого вуса, а заболить горло — полощу настоєм. Вважаю, що ця рослина тримає мене на світі, додає здоров’я.
Дарія Іванівна Новосад— біолог. Але, каже, за фахом працювати не довелося. Її чоловік був військовим. Тож їздила за ним майже по всьому колишньому Союзу. І завжди в корзинці везла горщик із домашнім женьшенем — золотим вусом, відросток якого взяла у мами. Не раз рятувала і дітей, і дорослих від хвороб — запалення жовчного міхура, гострих респіраторних захворювань. Змазувала соком золотого вуса рани, порізи — і вони швидше загоювались. Допомогла і хлопчині-таджику, який задихався від бронхіальної астми. Після лікування настойкою із золотого вуса напади хвороби припинилися. Зачувши про цілительку, яка тоді жила в Душанбе, таджики приводили до неї хворих. Вуса домашнього женьшеня не встигали відростати. Тож висадила пагінці рослини в грунт біля хати — і через кілька місяців вони розрослися, встелили землю. Довелося ставити підпорки.
Після смерті чоловіка переїхала до доньки, в Луцьк, і привезла з собою у горщику золотий вус. Думала, що на Волині цієї рослини не вирощують. Та виявилося, що дехто все-таки має. Правда, про лікувальні властивості її не всі знають.
Після розмови з Дарією Іванівною я поцікавилась у знайомих медиків, чи знають вони золотий вус. З’ясувалося, що офіційною медициною як лікувальний він не визнаний. Зате нетрадиційна активно користується ним. Загалом ця рослина поки що не вивчена. У часи Союзу її вивченням займалися два науково-дослідних інститути. Вчені виявили, що золотий вус має антимікробні, тонізуючі властивості. На жаль, після утворення СНД дослідження припинилися. Вивчали цю рослину і канадські вчені і виявили у її соку багато біологічно активних речовин, які вбивають ракові клітини. Спиртова витяжка із золотого вуса і нерафінована соняшникова олія входять до складу так званого протиракового олійного бальзаму. Фітотерапевти рекомендують вживати його при бронхіальній астмі, хронічному холециститі, коліті, закрепах, втраті зору та інших недугах. Допомагає спиртова настоянка листя і пагонів рослини при серцево-судинних хворобах, гіпертонії.
Дарія Іванівна зазначила, що рослина стає лікувальною після того, як на ліаноподібних пагонах утворюється не менше дев’яти суглобиків. Розмножується вона легко. Варто зрізати верхівку вуса, поставити у склянку з водою. Невдовзі з’явиться коріння — ось тоді й пересаджуйте у горщик. За словами жінки, полюбляє ця рослина світле, але не сонячне місце, помірний полив. У неї вона росте на північному вікні. Стебло у рослини слабке, довге, тож ставить підпорку. Влітку виносить на балкон чи у сад. Там рослина набирається сил, щоб дарувати здоров’я людям.