ІНВЕСТОРИ ОБМИНАЮТЬ НОВОВОЛИНСЬК

Досі не знято мораторій на пільгове оподаткування для суб’єктів господарювання на території пріоритетного розвитку.

Алла ЛІСОВА

Про те, який непростий процес становлення території пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності пережило шахтарське місто, наша газета вже писала. Чимало було поставлено підніжок старою владою, бо інакше різні обмеження, які приймались по відношенню до інвесторів, що прийшли в “зону”, не назвеш. На початку року члени урядової команди знов повернулись до питання ТПР і ВЕЗ — вголос заговорили про недоцільність і шкідливість їх існування для держави. Наслідок не забарився: у першому кварталі були внесені зміни до бюджету-2005, звідки вилучили статті з пільгами і гарантіями для інвесторів, які вони раніше отримали не на один рік, а на тридцять. Всіх підстригли, як мовиться, під одну гребінку, хоч проштрафились одиниці. А відомо, що по кожному такому окремому місту приймалось окреме рішення, якому передували численні узгодження з багатьма міністерствами і відомствами, перевірки різноманітних контролюючих органів.
— Подібні зміни повинні відбуватись цивілізовано. А то виходить так: одного дня прийняли закон, а наступного — він уже не діє. Тобто, одним розчерком пера може перекреслитись багато добрих намірів,— розмірковує виконавчий директор ТПР при Нововолинській міській раді Володимир Ковалюк. — Якщо й приймаються якісь поправки до законодавства, то вони повинні стосуватися новозареєстрованих підприємств, а не тих, які почали працювати раніше за умови дії певних правил. Починаючи з літа, є випадки, коли митники відмовляються надавати пільги тим, хто працює вже не перший рік на території пріоритетного розвитку. Підприємства звернулися з позовами до суду на митну службу. В цілому, як стало відомо, до судів усіх рівнів надійшло 63 позови по Нововолинській ТПР.
Висловлювались претензії і до міської влади, адже договори про пільги в оподаткуванні підписувались на місці. Міський голова Віктор Сапожніков та його перший заступник Володимир Рожелюк були включені у склад спеціально створених комісій з вивчення діяльності ТПР, які очолювали колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та її перший заступник Анатолій Кінах, брали участь у їх засіданнях, на яких викладали свою позицію. Про настрій інвесторів інформували голову ради території пріоритетного розвитку — першого заступника голови облдержадміністрації Богдана Шибу.
— Хто повірить такій державі, де зі зміною урядів змінюються і закони,— з обуренням говорив заступник директора ТзОВ “БРВ-Україна” Едуард Матвійчук. — Це в першу чергу б’є по іміджу держави, не кажучи вже про значні економічні втрати, які несемо ми, а заодно і місто.
На підприємстві “БРВ-Україна”, на яке не соромно завести будь-якого іноземця, випускають корпусні меблі. Працює там близько 500 чоловік. Ведеться будівництво для розширення виробничих площ. І, як сказав Едуард Матвійчук, замість того, аби збільшувати кількість робочих місць до 700, як це планувалось, вони змушені скорочувати їх чисельність. І це — через недоотримання коштів, які пішли на податок від прибутку та ввізне мито на обладнання.
Підприємство “Хан Електробау”, створене за участю німецького капіталу, розмістилось на виробничих площах колишніх центральних електромайстерень РМЗ, які перебували у занедбаному стані. Тут випускатимуть комплектуючі до електронного обладнання. Вже набрано 80 чоловік, планують кількість працюючих довести до 300. Однак його власник Клаус Дітер Хан на пропозицію агітувати своїх земляків вкладати гроші в Україну відповів:
— А хіба можна тут нормально працювати, якщо нема стабільності і сталих правил гри, коли постійно змінюється законодавча база?
Зараз у Нововолинську із 23 зареєстрованих проектів залишилось 15. З окремими були розірвані договори через невиконання їх умов, частина, розчарувавшись, самі згорнули діяльність. Решта — працюють, бо ними вкладені немалі гроші. Та й все ж таки жевріє надія, що у верхах прислухаються до них і переглянуть свої рішення. Тим паче, що міжвідомча комісія, яка працювала у Нововолинську по перевірці діяльності ТПР із залученням спеціалістів Мінекономіки, Мінфіну, контролюючих органів, серйозних порушень у роботі не виявила.
Місто має непогані економічні показники. Середній заробіток у вересні сягнув 794 гривні. Інвестиції, вкладені у місто, дають віддачу. Але чи йтиме сюди знов інвестор, якщо ситуація по відношенню до нього не зміниться? І яка доля чекатиме Нововолинськ, який ми поки що називаємо шахтарським? Хоча усі добре знають, що усі чотири діючі шахти, вклад яких у міську казну і зараз є незначним, свої запаси уже довичерпують. У черзі на закриття стоїть перше вугільне підприємство. Десята шахта поки що будується, і щороку гроші на неї буквально вибивають.
Зовсім недавно міністр економіки Арсен Яценюк заявив про мало не рекордний цьогорічний показник по вкладенню іноземних інвестицій.
На жаль, у Нововолинськ у 2005 році не прийшов жоден новий інвестор. А ті, що працюють, скаржаться на труднощі. Наприклад, майже півроку лежать на погодженні в Кабміні документи про продаж землі по трьох великих підприємствах — “Хан Електробау”, “Кроноспан-УА” та “БРВ-Україна”. Таким чином у бюджет розвитку міста досі не потрапило чотири мільйони гривень...
Хоча багато говориться про закордонний досвід, але ми поки що не навчилися його використовувати. Бо у тій же Польщі, яка є найближчим нашим сусідом, діє п’ятнадцять економічних зон. При тому вона успішно вступила у Євросоюз. То чому б нам на ділі на Польщу не рівнятися? І доки в нас не буде панувати верховенство закону — не завоювати нам авторитету в світі, не бачити і п’ять мільйонів робочих місць за п’ять років, про які говорив Президент.