
Фантастика! Чи не так?
На Волині активну участь в оновленні спортзалу взяли… діти
Тепер вихованці Центру соціально-психологічної реабілітації у Ковелі мають чудові умови для занять
14-річна Марійка Мовчан з Ковеля відома тим, що листується зі світовими знаменитостями. Першого свого листа вона написала у 8 років англійській королеві Єлизаветі. З відповіді Її Величності все й почалося...
За ці роки у колекції юної дипломатки зібралися сотні конвертів, що прилетіли на її адресу від керівників держав з різних куточків світу. Про це інформує «Високий замок». У кожному листі йшлося про добі справи, які повинні керувати кожним. Вони наштовхнули Марійку зробити ще один крок – відкрити «Телеканал добра». Разом з братиками вона знімала сюжети про гарні події у рідному містечку Ковель й викладала їх у мережу. Пізніше дівчинка наважилася створити благодійний фонд «Позитивна взаємодія», який став опікуватися проблемами дітей. Однією з перших задумок було відремонтувати й оснастити спортзал для вихованців комунальної установи «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» у Ковелі.
Марійка з братами відкрила «Телеканал добра».
Мало хто вірив, що дитячими стараннями вдасться це зробити. Але Марійка – талановитий менеджер. Вона зібрала підприємців міста та громадських активістів й попросила усіх долучитися до доброї справи. І благодійники зголосилися. Хтось допомагав коштами, хтось постачав будівельні матеріали, транспорт та інструменти чи забезпечував харчуванням, чимало хто погодився підсобити своїми руками. Аж не віриться: добра справа об’єднала аж 150 людей! Також коштами на закупівлю новеньких тренажерів та спортивного інвентаря допомогла влада – з обласного бюджету на такі цілі було виділено 146 000 гривень.

І ось відбулося відкриття. Бачили б ви, як сяяли очі сиріт, що вперше прийшли до новенького спортзалу! А Марійка Мовчан раділа разом з ними, бо вдалося навіть більше, ніж планували – до пуття довели ще й літній майданчик біля закладу. З нагоди спортивного «новосілля» найактивнішим меценатам вручили подяки. Та найбільшою нагородою для кожного були щасливі дитячі обличчя.


