Працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, ризикує сьогодні і позбавляє себе достойної пенсії в майбутньому...
Працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, ризикує сьогодні і позбавляє себе достойної пенсії в майбутньому.
Олександр НАГОРНИЙ
ЗМОВА ДВОХ СТОРІН Усі знають, що додаткова виплата “справжньої” зарплати в результаті подвійної бухгалтерії — явище аж надто поширене. І в той же час начебто невидиме, бо ніхто з працівників контролюючих органів не може навести конкретні приклади таємної угоди між роботодавцями і виконавцями. Мабуть тому, що всі сторони залишаються задоволеними. Ніхто не скаржиться! Хоча елементарні статистичні дані майже повністю розкривають це явище. Оскільки Пенсійний фонд формується в результаті відрахувань із зарплат, то можна сказати, що ошукується навіть не держава, а пенсіонери, інваліди та інші верстви соціально незахищеного населення. Останні дані з Міністерства фінансів: у Пенсійному фонді бракує близько трьох мільярдів гривень, а тому він дотується з бюджету у великих розмірах. Зрозуміло, хто від цих видатків потерпає. Популістські кроки уряду Януковича, коли до пенсій перед виборами видали величезні доплати, не змінюючи розмір зарплат, а згодом було таке ж продовження з боку нової влади, призвело до фінансової розбалансованості в країні. І хоч твердять, що якийсь відсоток економіки вийшов з тіні, віриться з трудом. А ось те, що шаленими темпами закуповуються владцями і бізнесменами найкращі в світі автомобілі, підтверджують керівники фірм по їх продажу. Видатки явно не гармонують із зарплатою. Чи не тому, що куди не кинь, в суспільстві процвітає подвійна мораль, на яку не вплинула Помаранчева революція. Як сказав один бувалий чоловік, “через кордон можна все провезти, тільки хлопці беруть більше — за складність”. Це тільки один штрих нашого буття. Один чиновник так популярно роз’яснив, що таке зарплата в “конвертах”: “Погляньте на елітну забудову навколо Луцька. Усі “бабки” виплачено нелегально. А потім ті ж люди будуть вимагати високих пенсій”. Стверджують, що 70 відсотків будівельного бізнесу перебуває в тіні. Замовник хоче отримати дешеве житло, а робітник — високу зарплату. І ось на ринок виходить нелегальний підприємець, з’являються “дикі” бригади. З ним не може конкурувати чесний будівельник. А оскільки хоче вижити, то й сам втягується в тіньові схеми. Ось що розповів підприємець, котрий не побажав називати свого імені: “Я не знаю жодного свого колеги, котрий би працював без тіньових схем. Простий приклад. Бізнесмен пропонує працівнику: “Будеш розписуватись у відомості за 332 гривні, а отримуватимеш 800. Якщо ж я покажу по відомості 500 гривень, то стільки і матимеш. Тебе ж не цікавить Пенсійний фонд? Ти ж ще молодий”. Хто відмовиться? Середні «фірмачі» працюють в умовах конкуренції. Діють на виду залежно від того, хто стоїть за ними, які зв’язки налагоджені з податковими інспекторами. Ну, а крупні фірми мають такі зв’язки, що їм ніякі перевірки не страшні. Вони можуть купити потрібних людей. Як правило, у відомості проставлено 700—800 гривень, а в “конвертах” реально знаходиться не менше чотирьох тисяч. Виходить справді замкнуте коло: поки молоді — обдурюють державу, постаріють — клянуть її. Скільки ж це треба провести тіньових оборудок, щоб виплачувати такі солідні кошти? Зрозуміло, що це можуть бути тільки наближені до керівництва управлінці, але все одно вражає. А ось розповідь бізнесмена-патріота, який би хотів діяти прозоро: “Я чекав, що Президент чесно скаже про труднощі, попросить, наприклад, щоб кожний створив кілька додаткових робочих місць. Я б це зробив, як би мені не було важко. Натомість “переборщили” із бізнесом, що сплачує єдиний податок, хоча потім це відмінили. Кроків назустріч малому і середньому бізнесу не зроблено. Нас заганяють у тінь, оскільки великі відрахування у Пенсійний фонд — майже 33 відсотки. Ніхто не знає, що буде через 5—10 років, а тому йдуть на все. За свої чесні прибутки я, наприклад, як і більшість, не куплю магазин. Ходять такі розмови: скільки б не платив, кращого — не чекай, хіба що чиновники будуть їздити ще на ліпших іномарках. У робітників свої аргументи: все одно пенсія буде мінімальною, а в чиновників — величезною”. І все ж вражає легковажність перш за все рядових працівників. Наприклад, на будівництві не обходиться без травм, а необлікована людина беззахисна. Не завжди ж буде зрівнялівка в нарахуванні пенсій. Не всі знають, що з нинішнього року діє закон: не відпрацьований повний робочий тиждень — не маєш еквівалентного зарахування у стаж роботи. А роботодавці якраз і пропонують неповний робочий день, маніпулюють із зарплатою. Хоча тепер центр зайнятості може допомогти перекваліфікуватись. Досить сказати, що лише Київ має 30 тисяч вакансій різних професій з наданням гуртожитків.
ВІДПРАЦЬОВУЮТЬ І ЗА БІЗНЕСМЕНА-“ТІНЬОВИКА” На жаль, поки одні хитрують, інші жили рвуть, щоб, як кажуть, чесно перти плуга. Словом, відпрацьовують і за тих, хто перебуває в “тіні”. Ця несправедливість із сплатою податків, як каже генеральний директор ВАТ “Луцький підшипниковий завод” Володимир Цибульський, “підриває не тільки економічні, але й моральні основи”. Шведських інвесторів вражає ситуація, коли масово не сплачуються податки. У їхній країні також можуть не подобатися якісь податки, але люди добросовісно їх сплачують. ВАТ “ЛПЗ” з початку року сплатило більш як 20 млн. гривень податків при середній зарплаті майже півтори тисячі гривень. Володимир Іванович вважає найбільшим лихом те, що не сформована громадська думка — немає нетерпимості до неплатників податків на відміну від західних порядків. Там ухиляння від податків населення вважається значним злочином. Керівник підприємства є прихильником жорстких заходів з боку держави до хапуг-“тіньовиків”. Хоча і вважає соціальний податок зависоким, але цю проблему слід вирішувати через парламент. Адже всі народні депутати України нібито виступають за зниження податкового тиску. Виявляється, що можна чесно трудитися, заробляти, сплачувати податки і в будівельній галузі, де панують “шабашники”. І це демонструє підприємство “Житлобуд-2”, котрим багато років керує авторитетний фахівець Леонід Стефанович. Чесно кажучи, навіть здивував оптимізм Леоніда Степановича на фоні плачу керівників інших фірм. Він вважає, що галузь нарешті виходить на широку дорогу. Колектив вистояв, у співдружності з ПТУ-2 готує кадри, суттєво підвищив якість виконання замовлень і, як сказав Леонід Степанович, не боїться слова “податки”. Тут збереглось те краще, що накопичено добрими господарями за радянської влади — турбота про своїх працівників. Підприємство виплачує винагороду працівникам за вислугу років, офіційно надає різні надбавки за добру роботу. Виплачують пільгові пенсії тій категорії трудівників, яка виходить раніше на відпочинок, так само — лікарняні за перші п’ять днів, компенсують витрати за проїзд і т. д. За жовтень на дільниці в Нововолинську штукатури-муляри заробили по 2,5 тисячі гривень, в Луцьку — 1600—1800. Не треба їхати на заробітки в Київ. Середня зарплата працівників “Житлобуду-2” у цьому році становить близько 800 гривень — напевне, як для такої важкої професії поки що не надто висока, особливо, якщо порівнювати її із Заходом. Але чому?.. Колектив нараховує 300 чоловік і за десять місяців сплачено майже мільйон гривень податків, що значно більше, ніж торік. А це 40 відсотків до фонду зарплати. Леонід Стефанович говорить: — Якщо кажуть, що в деяких фірмах зарплата становить 200 гривень, то це обман. Щомісяця я надаю дані різним контролюючим інституціям. Спеціалістам не важко визначити, хто платить чесно податки, а в кого вони перетворюються на “конвертовану валюту”. Думається, якби держава пішла назустріч таким роботодавцям, знизила податковий тиск, виграв би і колектив, і суспільство в цілому. Тільки як бути з недобросовісними платниками податків, з недалекоглядними працівниками, які живуть одним днем? Чи вплине поблажливість держави на свідомість роботодавців?
КОМПРОМІС МІЖ РОБОТОДАВЦЕМ І ПРАЦІВНИКОМ? У ланцюжку — підприємець, робітник, держава в особі податківців — усі його ланки повинні якимось чином погодитись на компроміс. Про це мова із начальником відділу обласної податкової адміністрації Володимиром Сахнюком. Він розуміє, що внески на соціальні потреби — до 42 відсотків — занадто обтяжливі для бізнесу. Вважає слушною ідею, навколо якої нині відбуваються дискусії — “розщеплення” соціального податку. Тобто частина цього навантаження й далі лягає на підприємство, а інша — перераховується на вклад, з якого накопичуватиметься працівнику пенсія. Податок зменшується, наприклад, до 20 відсотків. За рахунок цього підвищується рівень зарплати. Підприємець буде змушений показувати всю зарплату. Тобто одна договірна сторона не зможе кошти приховати, а інша — буде зацікавлена в нарахуванні пенсійних внесків. Щоправда, в керівників Пенсійного фонду виникає інше запитання: що робити з відрахуваннями працівника? На Заході на них купляють акції того підприємства, на якому працюють. Нерідко люди дивуються, як підприємці відкрито дурять державу. Наприклад, всі бачать, що утримується десять робітників, а у відомості — три. Як мовиться, куди дивляться податківці? Адже можна опитати сусідів, самих робітників і на основі аналізу зробити певні висновки — і не тільки. Володимир Сахнюк роз’яснив, що закон щодо таких дій податківців прийнято, але немає... механізму застосування непрямих методів. Факти, добуті з допомогою сторонніх осіб, свідків, можна застосовувати лише для профілактичної роботи. Не можна рахувати податок з доходів і застосовувати санкції. І взагалі, податківці вважають, що законодавча база недостатня для того, щоб вони мали серйозні контролюючі функції. Нерідко їхня робота зводиться до профілактики, хоча є можливості з’ясувати, що неприбуткове підприємство на фоні йому подібних у галузі виглядає неправдоподібно. Ну, а порядок, що працівники податкової інспекції повинні повідомляти про свій прихід на перевірку на фірму за десять днів, дає змогу крутіям почувати себе в безпеці. За цей час всю бухгалтерську звітність можна повністю оновити. Не все гаразд і з платниками єдиного податку. Для працівників податкової адміністрації не є секретом, що підприємства, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, використовуються “дружніми” юридичними особами для мінімізації платежів. Занижують прибутки і разом обманюють державу. Існують проекти щодо прийняття Закону України “Про єдиний соціальний податок”. Бо сьогодні з кожним підприємством, яке робить соціальні відрахування із фонду заробітної плати, взаємодіють п’ять різних організацій. Пропонується зосередити ці функції в руках податкової служби. Також рекомендується поступове зниження протягом двох—трьох років загальних ставок соціальних відрахувань — з 37 до 20 відсотків плюс 13 відсотків податку на прибуток фізичних осіб. Пропонується, щоб підприємства, в яких не більше 20 найманих робітників, а річний прибуток сягає трьох мільйонів гривень, також сплачували єдиний податок. Як надалі складеться ситуація, невідомо. Принаймні, міністр фінансів Віктор Пинзеник повідомив, що парламент відхилив усі позиції уряду щодо зниження податків, зокрема, нарахування на фонд заробітної плати.
