Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
«Ви розсердили гаранта» (Відео)

«Я не готовий опубліковувати свої розмови з Путіним… Я – верховний головнокомандувач, а не телеведучий будь-якого каналу».

Фото hromadske.ua.

«Ви розсердили гаранта» (Відео)

Або Чому Президент мусить гарантувати право кожному… обматюкати його!

Нотатки із пресмарафону глави держави Володимира Зеленського

 

300 журналістів мимоволі стали рекордсменами

Прізвище, посада, номер телефону і копія журналістського посвідчення – ось і все, що попросили в Офісі Президента для того, щоб акредитувати мене на пресмарафон до Володимира Зеленського. Заявку подав радше з цікавості – дадуть «добро» чи ні. Згоду отримав впродовж буквально кількох годин.  Тобто, «бюрократія» зайняла мінімум часу і зусиль.

А от сам марафон розтягнувся до рекордних 14 годин. Раніше у команді Зеленського заявляли, що журналісти їм не потрібні, чиновники спілкуватимуться з народом напряму. Видно, вирішили забрати свої слова назад і то таким чином, щоб одним махом зняти усі претензії преси у тому, що президент її уникає.

Формат зустрічі справді був незвичний. Десь 300 журналістів поділили на групи по кілька чоловік, кожна з яких мала пів години часу для розмови з президентом за спільним столом, коли фактично кожен мав змогу висловитись «очі в очі». Ніхто, звісно, у виділений час не вклався. Я був записаний на 17 год 05 хв , а потрапив на «чаювання» аж об одинадцятій вечора! За цей час президент, «як поні по колу», уже кілька разів встиг пройтися по найбільш резонансних питаннях і, ясна справа, виглядав втомленим.

Я був записаний на 17 год 05 хв , а потрапив на «чаювання» аж об одинадцятій вечора! За цей час президент, «як поні по колу», уже кілька разів встиг пройтися по найбільш резонансних питаннях і, ясна справа, виглядав втомленим.

Тому логічним є питання, наскільки це було виправдано? Як разове шоу, щоб підтримати імідж доступного та нестандартного «хлопця з народу», гадаю, що – цілком. Чого вартий лиш вихід на імпровізовану сцену представника «Книги рекордів України», який оголосив, що побито світовий рекорд з тривалості спілкування глави держави з пресою у прямому ефірі. Як то кажуть, як шоу – то шоу! Чиє саме досягнення побито, не повідомили, але усі і так знають, що носа Зеленський втер Путіну, який теж полюбляє такі тривалі балачки з народом і пресою.  Ну, хоч тут «взув»…

А от чи захочеться їхати на такий марафон ще раз, щоб цілий день чекати виснаженого главу держави заради одного чи двох запитань, – не знаю.  Як і сумніваюсь, що президент за 14 годин розмови сказав більше і предметніше, ніж міг за три години класичної прес-конференції, зекономивши час та сили…

До речі, сама зустріч відбувалась на «ринку їжі» Kyiv Food Market.  Це колишній цех заводу, у якому розмістилось зо два десятки кафе та ресторанів. Журналістам запропонували безкоштовні каву, чай та воду, а також обід – картоплю фрі, котлети по-київськи, вареники. Коли президента запитали, за чий кошт – він не знав. Виявилось, що за державний… Кава ж у місцевому кафе коштувала від 40 гривень.

І президент може бути у Книзі рекордів...
І президент може бути у Книзі рекордів...

 Про справи «Укрпошти» і бурштиновий «контрабас»

Підрахували, що президенту журналісти поставили 342 запитання. Два з них були мої, але перед тим, як їх задати, я підтримав колегу із «Газети по-українськи» і звернувся до Володимира Зеленського із проханням про державну підтримку друкованої преси та її основного партнера у розповсюдженні – «Укрпошти». Таку фінансову допомогу практикують у багатьох державах Європи. Вона б дала змогу не скорочувати сільські відділення зв’язку, від чого у виграші були б усі, – і поштовики, і споживачі, і газетярі. На жаль, президент спочатку запитав: «Чи не можна в інший спосіб доставляти пресу?», а потім сказав, що у справах «Укрпошти» не орієнтується. Але щось таки занотував у свій блокнот… При Порошенку, до речі, після гострих дискусій, влада таки підставила плече поштовикам, заклавши у Держбюджеті кошти для компенсації доставки пенсій.

На жаль, президент спочатку запитав: «Чи не можна в інший спосіб доставляти пресу?», а потім сказав, що у справах «Укрпошти» не орієнтується. Але щось таки занотував у свій блокнот…

На моє запитання щодо актуального для Волині непростого бурштинового питання, Володимир Зеленський сказав, що бачить його вирішення лише через прийняття закону, який дасть змогу продавати ліцензії, – окремим особам або фірмам.

– А якщо забороняти – буде «контрабас», – додав глава держави. –  Якщо комусь не можна на відкритому конкурсі боротися за ліцензію, значить це робиться для когось, щоб можна було продовжувати красти бурштин. Мені так здається. Я не професіонал в цьому питанні, – чесно в кінці зізнався Президент.

А от після другого свого запитання я отримав таку есемеску від колеги: «Здається, ви розсердили гаранта». Можу сказати те ж саме і про Президента. Бо було кілька моментів у його відповідях, які «різонули», хотілось заперечити та подискутувати. І ось вони.

Не допустити путінізації України!

= В ході пресмарафону Зеленський заявив, що хоче бути «сильним Президентом». І додав: «Не треба мене послабляти різними акціями». Але ж, пане Президенте, як мирна демонстрація може послабити главу держави?! Це може зробити хіба її заборона чи розгін! Оце своє здивування я і виклав пану Зеленському. Бо, чесно кажучи, його слова нагадали януковичівське про «казлов, каториє нам мєшают жить». Тільки тут знайшлись інші «казли» – маніфестанти, які мають відмінне від глави держави бачення...

Не менше здивувала й заява Володимира Зеленського, що його образили деякі гасла на 10-тисячному мітингу «Зупинимо капітуляцію», зокрема те, що його називали, як Путіна, – Ху..ло. Сказав, що хоче вибачень. Ну невже Володимир Олександрович думав, що усі 5 літ його будуть гладити  по голові і плескати, як на сцені?  Якщо зібрався посісти крісло гаранта, то мав би усвідомити: він мусить гарантувати право не тільки своїм прихильникам хвалити його, а й опонентам обматюкати! Бо він – гарант прав 100% українців, а не тільки тих, хто за нього голосував.

= «Є шанс, що і російська сторона втомилася від цього процесу». Дуже розстроїла така наївність президента. Росія ніколи протягом останніх кількасот років не втомлювалась і не втомлюється від процесу загарбання. У цьому – її імперська суть. Інакше б вона не простяглась на 1/6 суходолу. Якщо Зеленський не збагне цю фундаментальну річ, то шансів у протистоянні з Кремлем у нас мало.

Росія ніколи протягом останніх кількасот років не втомлювалась і не втомлюється від процесу загарбання. У цьому – її імперська суть. Інакше б вона не простяглась на 1/6 суходолу. Якщо Зеленський не збагне цю фундаментальну річ, то шансів у протистоянні з Кремлем у нас мало.

= Дуже багато уваги приділив особі Петра Порошенка. Відчувається, що вважає його ледь не ворогом. Звинуватив п’ятого президента, що той хоче стати лідером «іншого майдану». Якщо додати до цього фразу Зеленського про акції, які його «послабляють», то можемо зробити висновок, що Петро Порошенко буде об’єктом для переслідування з боку нової влади.

Відомий журналіст Соня Кошкіна, посилаючись на свої джерела, розповіла про закриту зустріч президента із «силовиками», на якій нібито було названо кілька імен відомих людей, яких треба відправити за грати, – щоб показати електорату, що «посадки будуть». І серед цих імен – Порошенко. А також Сергій Пашинський, арешт якого зараз усіляко розкручується новою владою. Поганий знак. Не тому, що хтось сяде, – не виключено, що навіть справедливо. А тому, що це робиться вибірково – «ворогам – закон, друзям – усе». Це дорога до путінізації України, а не до правової держави, шлях до якої довгий і не простий. І який точно не передбачає оголошення першою особою держави – без рішення суду – бандитом людини тільки тому, що так вважає вулиця. А саме це собі дозволив  гарант щодо того таки Пашинського.

= «Пан Бандера був би в шоці або пан Шевченко, яка кількість вулиць названо їх іменами».

Цієї і кількох інших загальних фраз на зразок «давайте дивитись у майбутнє, а не в минуле» і «треба називати вулиці іменами сучасників» практично ніяк не прояснюють ставлення Володимира Зеленського до політики у гуманітарній сфері. Виходить, він так і не збагнув що і мова, і віра, і культура – це боротьба за ідентичність. Виграємо її – і ніякий «русскій мір» буде не страшний.

= Видно щирість і велике бажання Володимира Зеленського закінчити війну. Він сам назвав це своїм пріоритетом та місією. Говорив про свій біль, коли дізнається про загиблих воїнів. Це не може не імпонувати. Але не хочеться, щоб ці прагнення нашого президента загнали його у пастку холоднокровного Путіна. Кремлівський володар уже сказав, що мова про звільнення решти українських заручників можлива лише після зустрічі у Нормандському форматі. А для того, щоб це засідання відбулось, Москва висуває нові і нові вимоги. Такий шантаж може привести до того, що ми непомітно для самих себе, мимоволі переступивши червоні лінії, отримаємо окупований Донбас на своїй шиї. А це означатиме, що капкан закрився.

Дай, Боже, розуму Володимиру Зеленському і усім нам вчасно розгледіти і не зробити цього фатального кроку!

 

КОМЕНТАРІ

Фото eurosolidarity.org.
Фото eurosolidarity.org.

 «Петро ПОРОШЕНКО, п’ятий Президент України:

«Забагато уваги приділено попередникам. Майже третина часу і найбільш згадуване прізвище (Порошенка – Ред.) пресконференції. Це мені нагадує притчу про три конверти. Коли приходить новий керівник, йому вручають три конверти, на першому написано «Вали все на попередників», на другому написано «Бери відповідальність на себе», про третій я свідомо говорити не буду. Володимире Олександровичу, час відкривати другий конверт!

Володимире Олександровичу, час відкривати другий конверт!

А якщо серйозно, то минуло майже півроку з дати виборів – це достатньо часу, щоби прозвітувати суспільству про те, що зроблено, які з передвиборчих обіцянок виконані… Звичайно, що обіцянка «Прийшов кінець епохи бідності» і «в нас вчителі будуть отримувати по 4 тисячі доларів» – ми це не побачили навіть у бюджеті на наступний рік… Обіцянка про те, що рішуче будуть знижені тарифи – замість цього ми чомусь прийшли до закупівлі електроенергії з Російської Федерації… Невже це заради цього – для знищення енергетичної незалежності нашої держави робилися всі ці обіцянки?

 І третє, й головне, бо обіцянок було багато, але всі українці хотіли почути відповідь на обіцянку: «Мир – це просто. Достатньо просто припинити стріляти…  І на сьогоднішній день війна продовжується лише тому, що хтось на най заробляє»… А через півроку виявляється, що мир – це складно, що рішення доводиться приймати непрості. Виявляється, що зруйнувати світову солідарність на підтримку України, яку ми будували протягом 5 років дуже легко, значно ослабити за 5 місяців».

 

Юрій БУТУСОВ, військовий журналіст:

Фото 112.ua.
Фото 112.ua.

  «Зеленський вжив цілий ряд заходів для покращення комунікації із суспільством. Зустрічі «без запису», зустріч з блогерами, рекордна пресконференція. Для людини, яка пів року тому взагалі не мала практики політичних виступів, це сміливо і гідно поваги. Це найкраща пресконференція за кількістю часу і свободи доступу, яку коли-небудь проводив будь-який президент України: 14 годин, 300 журналістів. Формат виявився вдалим, президент старався бути зрозумілим і виглядав щиро».

 

Айдер МУЖДАБАЄВ, журналіст:

Фото atr.ua.
Фото atr.ua.

  «Мені здається, вчора (після пресмарафону Ред.) я трохи зрозумів Володимира. Він добра, хороша людина, майже мій ровесник. Дружити, базікати, випивати з ним мені було б цікаво. У мирний час. І якби я мав можливість мати такого друга, — я б не радів його походу в президенти України. Я б його як міг від цього відмовляв.

Шкода, що у Володимира не було такого друга, як я, хто його дійсно любить і любить його країну. Бути «президентом миру» в країні, на яку вчинив напад найстрашніший і жорстокий ворог на планеті, фізично неможливо. Це не з розряду навіть фантастики. Це фільм жахів, гарантована смерть, зовні або всередині. Ця роль, яку неможливо зіграти без трагічного фіналу. Ця п'єса запрограмована на смерть. Я не про смерть фізичну, хоча вона за нинішніх обставин для кожного з нас імовірна. Я про смерть будь-яких мирних планів, ілюзій, і разом з ними — цілком можливо — країни».

 

Зоя КАЗАНЖИ, журналіст:

Фото pen.org.ua.
Фото pen.org.ua.

  «Зеленський досить часто захищався від незручних питань замість того, щоб сконцентруватися на їхній важливості і відповідати по суті. Замість пояснень звучало: це ви перебільшуєте; це вам так здається; ну, як мені кажуть, то я знаю, що це не так. І фірмове: а от як би ви зробили на моєму місці? До речі. Цей прийом Зеленський використовує досить часто в публічному спілкуванні. Заговорюючи важливу тему своєрідним переведенням стрілок».

 

Сергій ФУРСА, фінансист:

Фото glavred.info.
Фото glavred.info.

  «Казка про президента реформатора закінчилася на його прес-конференції, яка чудова була за формою, але виявилася жахливою за змістом».

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel