Мешканці цього села Ківерцівського району вважають, що причиною їх бід є ставки, які були створені рибгоспом «Цумань» на річці Путилівка...
Катерина ЗУБЧУК
Мешканці цього села Ківерцівського району вважають, що причиною їх бід є ставки, які були створені рибгоспом «Цумань» на річці Путилівка.
Наша газета вже зверталась до цієї проблеми. Зокрема, влітку 2003 року була публікація «Протистояння навколо ставків» (тоді це протистояння дійшло до того, що на місце події для «втихомирення бунтівників» виїжджав загін спеціального призначення обласного управління внутрішніх справ «Беркут»). Три роки тому люди, які скаржились на затоплення льохів, неякісну воду в колодязях, на те, що нема де корів пасти — доводиться гонити їх на чужі землі, пробували шукати юридичні підстави для розв’язання конфлікту. Доводили незаконність створення ставків на землях, які належали колись колгоспу, намагались привернути увагу до «смішного» податку — аж 19 гривень 80 копійок в 2002 році за 173 гектари землі! Сьогодні з цими юридичними моментами все з’ясовано. І все, до речі, на користь рибгоспу. Це, мабуть, і послужило нещодавньому візиту делегації від громади села в облдержадміністрацію. Заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба, представники прокуратури області, облводгоспу мали довгу і непросту розмову з людьми. Але, зважаючи на численні невирішені питання і для більш глибокого з’ясування ситуації, прийшли до згоди про зустріч через два тижні безпосередньо в Ківерцях. Автору цих рядків зателефонував хтось із селян і висловив бажання, щоб давня проблема і на цей раз була висвітлена у «Волині». Завдяки цьому дзвінку я й потрапила на зібрання, де були з одного боку спеціалісти, які представляли інтереси різних відомств, а з другого — громада. Третейським суддею, як він сам висловився, був заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба. Власне, коли йти за тим, що було з’ясовано під час перевірки законності користування землею та сплати податків, то, по суті, проблема вичерпана. Все законно, все має своє пояснення — як поінформували представники прокуратури, податкової інспекції. Щодо «смішного» податку, то він такий через те, що рибгосп — в числі платників єдиного сільськогосподарського податку (вже в 2003 році податок зріс, бо зріс він для всіх платників цієї категорії). По суті, на користь рибгоспу — і висновки екологів, водників. У 2003 році після зустрічі з селянами за рахунок обласного бюджету було розроблено проект, згідно з яким проводились дослідження про вплив ставків на підтоплення льохів. Дослідження показали, що третій ставок не впливає на рівень води, а за другим треба ще спостерігати. Діяльність рибгоспу можна припинити лише в тому випадку, якщо водний об’єкт визнано історичною цінністю чи виникла необхідність першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення. І таке рішення про припинення підприємства може прийняти рада. Але порушень водного кодексу з боку рибгоспу, кажуть, нема. Тільки ж від того, що в діяльності рибгоспу ніби все законно, не поменшало проблем у мешканців Башликів. У селі живуть віруючі люди — сім’ї тут в основному багатодітні. Ті батьки і матері, що були присутні на зустрічі у Ківерцівській райдержадміністрації, виховують по вісім-дванадцять синів і дочок. Вони, знаючи свою біду і чуючи щоденно про якісь «ЧП» в країні та світі, викликані, зокрема, непростою екологічною ситуацією, надіються тільки на Бога. У Башликах неякісна вода в колодязях. За інформацією головного державного санітарного лікаря області Наталії Янко, в останні роки тут — на вулицях Набережній, Путилівській — зроблено більш як 150 досліджень. І вони засвідчили, що аналізи не відповідають нормі за хімічними показниками, є перевищення по нітратах, а також по бактеріологічних показниках. Санепідслужба пропонує централізоване водопостачання з глибинних джерел. — З чим залишиться село, — запитував на зустрічі уповноважений від громади села літній чоловік Василь Боровицький. — Випаси затоплені, до річки не підійти, бо ж 150 метрів — водозахисна зона. То як нам жити? Нехай документи, якими виправдовується діяльність рибгоспу, будуть найдоказовіші, все одно біда наша залишається, і ми мусимо про неї говорити. — Люди не вірять в обіцянки, — сказала Валентина Кардаш, що назвалась патріоткою у якої росте восьмеро дітей, — не вірять в те, що буде в селі водопровід. Ми вісім років боремось, і хтось хоч одну трубу проклав, чи колодязя почистив?! — Я їздив і буду їздити по різних інстанціях, — а це слова депутата сільської ради Григорія Лінника.— Мене люди просять і я захищатиму своє село, бо в мене одинадцять дітей, а я картоплю не можу тримати в льоху. Громада настроєна захищати свої інтереси до вирішення проблеми. І ось в цій ситуації, як сказав заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба, треба обов’язково знайти якесь рішення. «Бо якщо ми цього не зробимо, то залишиться протистояння». З боку влади першим кроком до компромісу буде те, що в наступному році в Башликах почнеться будівництво водогону. З боку рибгоспу «Цумань» кроком до компромісу в стосунках з громадою пропонується укріплення берега, який обвалюється. А ще, щоб переконатись, чи впливає другий (верхній) ставок на підтоплення, воду з нього буде спущено. Хоч, на думку людей, треба спустити воду з усіх трьох ставків, інакше проблема не вирішиться. І громаду підтримав голова Ківерцівської райдержадміністрації Анатолій Грицюк. Він вважає, що свої потужності рибгосп «Цумань» може надолужити за рахунок ставків, які сьогодні недостатньо доглянуті, чи здаються в оренду. І не треба, мовляв, категорично заявляти, що без «конфліктних» ставків підприємство пропаде. Треба насамперед подумати, щоб село не пропало.
