Моя сусідка — велика експериментаторка. То вона прищеплює кавуна на гарбузові, то вирощує екзоти на підвіконні. Якось зайшла до неї і задивилася на дивний «хвіст», що стирчав з горщика. «Що це за вазон?» — запитую. Виявилося, посадила жінка ананас...
Оксана ГАРБАРЧУК
Моя сусідка — велика експериментаторка. То вона прищеплює кавуна на гарбузові, то вирощує екзоти на підвіконні. Якось зайшла до неї і задивилася на дивний «хвіст», що стирчав з горщика. «Що це за вазон?» — запитую. Виявилося, посадила жінка ананас.
Галина Іванівна десь вичитала, що ананас можна виростити з плода. Головне, щоб він мав зелений «чуб». Сам плід діти з’їли, а ось частину м’якоті із зеленим «чубом» вона зрізала і посадила у грунт, змішаний з торфом, мохом. Додала туди трохи деревного вугілля, соснової кори. Зрізану верхівку ананаса накрила скляною банкою — і через тиждень вона прижилася. Влітку жінка поливала ананас відстояною водою і підживлювала добривами для кімнатних квітів. За її словами, рослина любить рости на північних вікнах і, якщо тримати ананас взимку у світлому і теплому приміщенні майже без поливу, то він може зацвісти. Отож Галина Іванівна чекає, поки її плеканець потішить цвітом. Вона впевнена, що він таки заквітує і тоді, сказала, запросить журналістів, аби зафіксували результати її експерименту. м.Луцьк
