Хіба це не чудо?
У церкві біля ікони зацвіли сухі лілії
У селі Чуква Самбірського району на Львівщині, вже другий рік поспіль, не перестають траплятися чуда в місцевій церкві Різдва Пресвятої Богородиці. В храмі мироточила ікона, З’являлося дивне світло на Плащаницях, а тепер ще й зацвіли сухі квіти біля образу Божої Матері
«Торік привіз у церкву, з Почаєва, три іконки Богоматері Іверської. Перед Зеленими святами, вона почала мироточити. Чудо спостерігали тиждень, потім на день висохла і дальше мироточила. Біля неї поставили лілії у вази. Коли воду прибрали, а квіти зісохли, почали спостерігати, що з сухих пагонів відростають зелені і появляються нові свіжі бутони», – розказує настоятель храму Присвятої Богородиці в Чукві, отець Василь Бухній.
Стебло таке сухе, що аж шарудить в руках і ламається, а квіти цвітуть.
«Стебло таке сухе, що аж шарудить в руках і ламається, а квіти цвітуть. Більше того, на сухому пагоні появилося з десяток свіжих бутонів. Одну таку галузку подарував Філарету в Київ. Інакше як чудом це не назвеш. Щодня відправляємо коло ікони акафісти», – додає священик.
Настоятель, каже, в церкві були і інші чуда. Зокрема проявилася біснувата жінка. Коли у храмі виставили ікону Іверської Матері Божої, вона кричала диким голосами.
«А потім ще й заревла, коли я їй сказав, що у нашій церкві появилося дивне світло над ранами Христа на Плащаниці і Плащаниці Богородиці, так жінку направив на очищення духа. А ще одна і взагалі оздоровилася. У жінки була зламана рука. Пальці дуже опухали, були страшні болі. Приклалася до ікони Іверської, помолилася. Вийшла з церкви і вже за кілька хвилин дзвонить, що біль пройшов, набряк сплас, може рухати пальцями», – каже отець Василь.
Завдячують життям Іверській іконі і двоє вояків АТО із Чукви. Перш, ніж поїхати на Схід, їх отець благословив образом і подарував освячені медальйони.
«Одному куля простромила бронежилет — це 100% смерть, але дивом куля потрапила в медальйон і він відбувся подряпиною. А інший був в Іловайському котлі. Каже БТР розірвало, «Градами» їх накривало. Хлопцям поруч відірвало кому руку, кому ногу. Одному рознесло пів черепа, на цьому хлопчині, якого благословив іконою, згорів одяг, а він залишився живий і без опіків та подряпин. Хіба це не чудо?», – говорить Бухній.
