Не раз доводилося чути зауваження жіноцтва на адресу досить відомої діячки, яку часто можна побачити на екрані телевізора: "Ну, з її можливостями могла б і вишуканіше одягатися"...
Не раз доводилося чути зауваження жіноцтва на адресу досить відомої діячки, яку часто можна побачити на екрані телевізора: "Ну, з її можливостями могла б і вишуканіше одягатися"...
Але коли вона починає говорити, якось одразу забуваєш, у чому вона зодягнута. Хочеться слухати. Проте, на роботі, в офісі нас таки зустрічають спочатку за одягом. На Заході кажуть, що коли і вчора, і сьогодні співробітниця прийшла у тому ж одязі, це може означати лиш одне: цієї ночі вона не ночувала вдома. Хоча до повсякденного одягу там абсолютно невибагливі, головне, щоб зручно. У нас вимоги не такі жорсткі та й можливостей менше, як "у них", хоч одягаємося ми загалом не гірше. Та наша любов до дешевого синтетичного одягу та дешевих дезодорантів, які частенько наносять на "позавчора" вимите тіло, створюють іноді ефект справжнісінької "газової атаки". Знаю випадок, коли дуже розумного програміста не взяли на престижну роботу у процвітаючу фірму тільки через запах поту, яким від нього несло здалеку. Буває, що людина сама звикає до свого запаху і не замислюється, як впливає на інших. А близьким іноді незручно підказати, хіба що — свекрусі...
