ХХVI сесія обласної ради відбувалася за участю Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, котрий у своєму виступі перед волинянами окреслив стратегічні завдання країни на поточний рік...
ХХVI сесія обласної ради відбувалася за участю Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, котрий у своєму виступі перед волинянами окреслив стратегічні завдання країни на поточний рік.
Олександр ПИРОЖИК
Першим пунктом порядку денного був звіт голови облдержадміністрації Володимира Бондара про виконання Програми економічного та соціального розвитку області на 2005 рік. Зі слів губернатора, в минулому році область постійно входила в першу десятку серед регіонів. Є ряд втішних показників як в економічному, так і соціальному розвитку. Зокрема, область займає перше місце в країні за темпами зростання промислового виробництва. Приріст промислової продукції торік сягнув 21,9 відсотка. Область лідирує і за темпами зростання середньомісячної заробітної плати. Зростання відбулося в усіх сферах і галузях. Складною залишається ситуація в сільському господарстві, приріст виробництва у якому становив за минулий рік лише 0,1 відсотка. Земельні, трудові і фінансові ресурси в цій галузі використовуються нераціонально. Продовжує скорочуватися поголів’я худоби. В цілому в області за 2005 рік поголів’я ВРХ скоротилося на 8 тисяч голів, у тому числі на 10 тисяч голів скоротилося дійне стадо. Турбує те, що скорочення відбувається у приватних селянських господарствах, а у сільськогосподарських об’єднаннях тенденцію уже вдалося змінити на позитивну. Критично оцінив ситуацію на селі депутат Андрій Турак. На його погляд, лише близько чверті селянських госпродарств області на сьогодні є успішними і працюють прибутково. Близько 60 відсотків — збанкрутіли, і нікому до них немає діла. Бюджетні дотації та допомоги на село, які сьогодні виділяє держава, залишаються саме в тих господарствах, які “тримаються на плаву”. Решті не залишається нічого, бо вони не спроможні витримувати конкуренцію. Про непривабливий стан волинського села, яке спивається, а земля облогує, говорили депутати Петро Горщарук, Юрій Єлева, Дмитро Дремух, Федір Кошель, Дмитро Шлапа. Пан Горщарук навів приклад села Датинь на Ратнівщині, де кожна родина має заробітчан за кордоном. А депутат Богдан Дівнич загострив увагу на тому, що необхідно ретельніше виписати програму енергозбереження на поточний рік, бо в Нововолинську до 50 відсотків теплової енергії втрачається. В цій ситуації, мовляв, треба змінювати не труби, а систему… Депутати також затвердили Програму економічного та соціального розвитку області на 2006 рік, яку презентувала заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Любов Івевакова. Пріоритетними напрямками розвитку регіону в поточному році будуть: ліквідація заборгованості із виплати зарплатні та підвищення її рівня; посилення привабливості регіону шляхом створення сприятливого клімату для бізнесменів та інвесторів; підвищення рівня зайнятості населення; розвиток сільських територій, у тому числі завдяки розвитку “зеленого” та агротуризму, переробної промисловості; створення передумов для розвитку інфраструктури; реалізація енергозберігаючих заходів. — У нас складається тривожна тенденція — спадають темпи розвитку економіки і зростають соціальні видатки, — узяв слово Володимир Литвин. — Зростання внутрішнього валового продукту у 2004 році становило 12,3 відсотка, співвідношення зростання заробітної плати до темпів ВВП — два до одного. У 2005 році приріст ВВП становив 2,4 відсотка, співвідношення зростання зарплатні до темпів ВВП — 8,5 раза. Економіка не витримає таких перекосів. Зарплата вже не відображає загального рівня підготовки, кваліфікації та віддачі, яку вкладає людина у загальну справу. Це призводить до деградації інтелекту та рівня професійної підготовки працюючих... В Україні склалась невиправдано висока диференціація середнього рівня зарплати між регіонами, що посилює не лише соціально-економічне, а й політичне відчуження. Якщо в Києві вона становить 1755 гривень, то в Тернополі, Закарпатті, на Волині — 740-790 гривень. А в окремих галузях градація зарплати сягає 10 разів і більше. Очікувані 4-7 відсотків прогнозованого економічного зростання в поточному році, зі слів спікера, для України — не показник стабільності, який дозволить зупинити падіння темпів зростання ВВП. Потрібен перехід на нову економічну стратегію — стимулювання та підтримки національного виробника, зменшення залежності від імпорту і структурної перебудови економіки, в тому числі експорту. Товарообіг України з Росією торік перевищив 20 мільярдів гривень, тоді як з країнами Євросоюзу становив 7,5 мільярда. При цьому експорт в Росію зріс більш ніж удвічі. Тепер же Росія закрила для нас свої ринки збуту молока і м’яса... Виникла нагальна необхідність або шукати альтернативні ринки збуту, або ж змінювати структуру експорту. На думку пана Литвина, країні також потрібні нові податкова та бюджетна стратегії, які якнайповніше враховуватимуть інтереси органів місцевої влади. Відповідного перегляду потребує і Бюджетний кодекс. — У нас 60 мільярдів гривень “гуляє” поза банками, — заявив Литвин. — Це 31 відсоток української економіки. У США цей показник становить 7 відсотків, у країнах Євросоюзу — 10... Крім того, нам потрібен негайний перегляд бюджету на 2006 рік. Причому зробити це треба ще до виборів. Бо коли буде сформована нова парламентська коаліція, уряд, вони приймуть той бюджет, який буде влаштовувати обидві сторони, а не той, який потрібен Україні... Цю роботу слід розпочати негайно. Але уряд на це не погоджується. Хто ж її проводитиме, якщо депутати та урядовці балотуються відразу на три посади? Немає коли працювати... Спікер українського парламенту торкнувся також ряду інших важливих питань. Для того, щоб новітні латифундисти не скупили нашої землі, в парламенті ініційовано прийняття закону, згідно з яким усі оборудки із землею, що вчинятимуться до 2007 року, будуть визнані недійсними. Податкові пільги мають бути скасовані, їх надаватимуть лише для реалізації важливих загальнодержавних програм. Пан Литвин вважає, що Україні зокрема треба повернутися до загальнодержавної програми “Полісся”, насамперед в агропромисловому комплексі. “Газова проблема”, на його переконання, вибухне знову, ймовірно, відразу після виборів, і тоді всі побачать, хто ж насправді “зрадив український народ”... Після виступу спікера депутати облради розглянули ще декілька питань порядку денного, серед яких і внесене на сесію в позачерговому порядку. Йдеться про намір Держкомміграції створити поблизу села Журавичі Кверцівського району пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні. Зі слів заступника голови облради Володимира Банади, дозвіл на створення такої “резервації для нелегалів” на базі приміщень колишньої військової частини свого часу дав ще екс-губернатор Анатолій Француз. Категорично проти розташування в рекреаційній зоні такого “табору” виступив і депутат Федір Кошель, котрий раніше вже оприлюднював депутатський запит з цього приводу. Зрештою, депутати вирішили створити спеціальну комісію, яка б з’ясувала питання, чому в цьому випадку столичні міністерства не погодили це питання з депутатами обласної ради, більшість з яких не бажає, щоб волинська земля була притулком для нелегалів із усього Західного регіону. Дискусія виникла, коли мова зайшла про фінансування Програми економічної підтримки засобів масової інфоромації та книговидавничої справи в області на 2006-2007 роки. Для висвітлення діяльності органів влади в 2006 році в обласному бюджеті закладено 500 тисяч гривень. 300 тисяч з цієї суми забажала отримати облдержадміністрація. Значна частина депутатів з цим не погодилися: мовляв, давайте ділити порівну. А депутат-журналіст Наталія Камишнікова взагалі внесла пропозицію, щоб 300 тисяч дісталося облраді. Зрештою, більшість отримала пропозиція щодо виділення облраді та облдержадміністрації по 250 тисяч гривень. Сесія продовжить свою роботу після 25 лютого. До цього часу мають бути підготовлені до розгляду ще ряд питань порядку денного, у тому числі стосовно уточнення бюджету області на 2006 рік. Напередодні президія облради зняла це питання з розгляду як таке, що не пройшло процедури обговорення на депутатських комісіях.
