Історія Нововолинського електромеханічного технікуму тісно пов’язана з історією шахтарського міста. Створений технікум як гірничо-будівельний, бо саме в ту пору зводилися шахти. З початком будівництва бавовнопрядильної фабрики у технікумі були відкриті нові спеціальності. А коли у 1975 році розпочалося будівництво заводу СТО, гірничо-будівельний технікум перепрофільований в електромеханічний. Початок 90-х років вписав нові сторінки в історію технікуму...
Історія Нововолинського електромеханічного технікуму тісно пов’язана з історією шахтарського міста. Створений технікум як гірничо-будівельний, бо саме в ту пору зводилися шахти. З початком будівництва бавовнопрядильної фабрики у технікумі були відкриті нові спеціальності. А коли у 1975 році розпочалося будівництво заводу СТО, гірничо-будівельний технікум перепрофільований в електромеханічний. Початок 90-х років вписав нові сторінки в історію технікуму — започатковано підготовку фахівців “Економіка і підприємництво”, “Інженерна механіка” і найновіша спеціальність — “Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж”. А ще, як розповів директор технікуму Михайло Пахно, навчальний заклад тісно співпрацює з вузами третього та четвертого рівнів акредитації, що дає змогу молодим фахівцям продовжувати навчання у вузах, здобувати дипломи бакалаврів і навіть магістрів з п’яти спеціальностей, не виїжджаючи з свого міста. Технікум має розгалужену сітку консультаційних пунктів як на Волині, так і Рівненщині, зокрема, у Турійську, Рівному, Кузнецовську. — Мета нашого колективу, щоб згодом технікум переріс у коледж, — підкреслив у розмові Михайло Пахно. — І ми не лише про це мріємо, а багато робимо, щоб так сталося. Директор навчального закладу з теплотою говорив про своїх колег. П’ятеро з них склали кандидатський мінімум. А взагалі він задоволений педагогічним колективом, який навчає 970 юнаків і дівчат на денному відділенні і 750 — на заочному. У тому, що нововолинські студенти виходять переможцями професійних конкурсів і фестивалів художньої творчості, заслуга як самих юнаків і дівчат, так і їх наставників. Серед студентів є призери Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика. Ірина Хом’як — президентська стипендіатка, двоє студентів отримують стипендії голови обласної ради. Приємно, що технікум має чимало сучасних комп’ютерів. Лише останнім часом на їх закупівлю витрачено 80 тисяч гривень з тих коштів, що навчальний заклад одержує за платне навчання. На 25 тисяч гривень придбали обладнання для лабораторій і навчальних кабінетів. Є, звичайно, і проблеми, зокрема те, що технікум, по суті, не має сучасного навчального корпусу. Приміщення, у яких навчаються студенти, пристосовані. І хоч переданий містом колишній дитячий садочок за короткий термін було повністю перепрофільовано, проблеми це не вирішило. Адже приміщення розташоване у віддаленому місці, що створює незручності і для викладачів, і для студентів. Часом керівництву технікуму ставлять у докір те, що досі самі не збудували нового корпусу. Але це не під силу державному навчальному закладу без підтримки, в першу чергу матеріальної. У технікумі сподіваються на таку підтримку від міської ради, вважаючи, що цей навчальний заклад, його студенти, викладачі — це теж обличчя молодого міста Волині. Алла ЛІСОВА.
