Ліс врятує волинян, якщо волиняни врятують ліс!

Треба допомогти вистояти галузі

Згідно із офіційними даними Міністерства охорони здоров’я наша область – серед регіонів із найменшою кількістю хворих на коронавірус, але є великі сумніви щодо достовірності цих цифр. Варто розуміти те, що кількість інфікованих є набагато більшою і невдовзі це стане відомо широкому загалу. Тому як на державу, так і на людей чекає дуже непростий період. Коли не лише зростатиме кількість хворих, а й невпинно погіршуватиметься соціально-економічне станвище громад, зменшуватиметься купівельна спроможність громадян.

 

Приказка «Моя хата скраю…» тепер стане актуальною, як ніколи. При цьому вона стане реальністю для більшості країн світу. Кожен, передусім, буде думати про власний порятунок. Для Волині ним можуть стати традиційні для тутешніх природних умов галузі господарювання. Серед них – сільське та фермерське господарство, лісова галузь. Саме родюча земля та ліс здатні врятувати краян у непростий час.

Ліс здатен вкотре стати соціально-економічним форпостом для волинян.

Щодо землі можна конкретно говорити, коли почне діяти земельна реформа, або ж коли настане час збирати урожай і люди зможуть отримати від цього певний зиск. Станом на сьогоднішній день ліс здатен вкотре стати соціально-економічним форпостом для волинян. Однак, для цього повинна бути така собі взаємовиручка. Волиняни повинні допомогти вистояти лісовій галузі, лише тоді ліс, так би мовити, допоможе їм.

Економіка в стані піке

Два місяці тому фахівці Світового банку прогнозували, що економіка Китаю у цьому році зросте на 5,9%, що було б найгіршим показником з 1999-го року. Після ситуації із пандемією COVID-19 економісти стверджують, що навіть за найкращого сценарію у регіоні спостерігатиметься різке падіння темпів зростання, коли темпи росту Китаю уповільняться з 6,1% у 2019 році до 2,3% нинішнього.

Негативні наслідки пандемії коронавірусу можуть призвести до того, що економічне зростання Піднебесної припиниться. Це, у свою чергу, може стати причиною бідності 11 мільйонів людей у Східній Азії. Тим не менш, тут важливо зробити два уточнення. Перше – Китай уже фактично подолав пандемію. За 30 березня у країні фіксується мало випадків захворювання. Друге – економіка Китаю належить до найбільш потужних та прогресуючих у світі.

Падіння економіки України навіть за оптимістичного сценарію поширення коронавірусу становитиме 5% ВВП.

Щодо Європи, то більшість країн Старого світу обрали для себе суворий варіант карантину, коли працюють лише організації та підприємства, які забезпечують галузі «першої необхідності». Проте є й такі країни, як Швеція, де суворих обмежень для промисловості не вводили, щоб уникнути економічної кризи. Звісно, неподалік є ще й Білорусія, де роблять вигляд, що проблеми не існує взагалі.

Два останніх приклади для України не підходять з різних причин. Зрештою, українська влада вже обрала стратегію, відповідно до якої здоров’ю та життю людини надається пріоритет над економікою. Принаймні, про це владці заявили публічно. Експерти натомість уже говорять про те, що падіння економіки України навіть за оптимістичного сценарію поширення коронавірусу становитиме 5% ВВП .

Економіка України, яка і так перебуває в стані тотальної залежності від зовнішніх факторів, ще більше похитнеться. Навіть допомога закордонних фінансових донорів на кшталт МВФ не здатна врятувати людей від погіршення матеріального стану та збільшення безробіття.

«Купуйте у лісгоспів, дайте можливість вижити»

Економічні реалії на загальнонаціональному рівні зрозумілі. Тепер щодо ситуації на місцях. Тут потрібно робити висновки з огляду на особливості конкретного регіону, зокрема, на специфіку розвитку промисловості, сільського та лісового господарства, потужних бізнесових структур. Себто, зважати варто на те, що може допомогти тут і зараз. В умовах великих видатків на медицину та армію громадам не варто чекати значних субвенцій із державного бюджету.

 Слід зважати і на те, що значна кількість людей залишилася без роботи. Окрім цього, за даними МЗС, понад 130 тисяч громадян за сприяння дипустанов повернулисяв Україну. Немає сумнівів, що такі дані не є остаточними. Констатуємо факт: кількість безробітних волинян зросла і буде ще збільшуватися.

За даними соціологічних досліджень у більш ніж половини населення України заощаджень вистачить лише на один місяць суворого карантину. А згодом людям потрібно буде заробляти гроші. Де це зробити волинянам, якщо рух по країні обмежено, а за кордон можна буде виїхати не скоро? Варіантів не так і багато. Левова частина шукатиме роботу в обласному центрі, але тут також вистачає приїжджих людей та тих, хто залишився без роботи. Заробити можна і за допомогою землі, продавши її або зібравши урожай, однак це втілити в реальність можна буде ще не скоро. Працевлаштуватися в агропідприємствах теж непросто. Сучасні сільскогосподарські приватники добре вміють рахувати кошти, тим паче в умовах кризи. Зрештою, власники агропідприємств постійно автоматизовують свої підприємства, оптимізовують штати. Тому в цій сфері наразі зможе працевлаштуватися незначна кількість волинян.

Робота знайдеться всім, але дуже важливо зберегти ліс, не лише зелені насадження, а й саму інстутуцію.

Щодо лісу, то тут ситуація дещо інша. Більшість державних підприємств потребують кваліфікованих кадрів. Керівники держлісгоспів – не приїжджі «варяги», а місцеві, волиняни, тому навіть в умовах кризи готові допомагати землякам з працевлаштуванням, соціальними ініціативами та волонтерською діяльністю. Проте як для пересічних волинян, так і для лідерів думок, очільників громад, представників влади, потрібно розуміти декілька важливих речей. Передусім, варто забути про популізм, акторську гру і політичні дивіденди. В час кризи цього ніхто не оцінить. Потрібно чітко і конструктивно вирішувати проблеми.

Громади мають розуміти свої реальні перспективи. Очільники ОТГ та сільські голови повинні аналізувати, чому лісгоспи стали менше платити податків, а ще – задуматися чи співмірними є заклики більше платити податків і менше рубати.

Лісівники традиційно звітують перед громадами про зроблену роботу. Такі звіти не повинні перетворюватися у формальність, має бути конструктивна дискусія, при цьому ініційована не лише представниками галузі, а й владою та громадами. Ці речі не можна відкладати, адже невпинне погіршення економіки області, зміни до податкового кодексу, обезкровлять місцеві бюджети Волині. Багато громад зрозуміють, що вони жили тільки з лісу. Той, хто це зрозуміє вчасно і почне співпрацювати з лісівниками – втримає ситуацію під контролем.

Усі говорять про державну підтримку малого та середнього бізнесу, Можливо, поряд із цим повинна існувати і державна підтримка лісгоспів, які зараз можуть виконувати і важливу соціальну функцію. На Волині розпочали чудову ініціативу «Купуй у своїх». ЇЇ можна адаптувати до лісової галузі: «Купуйте у лісгоспів, дайте роботу та можливість вижити волинянам».

Експерти прогнозують, що і зовнішній туризм переживатиме кризу. Чому б не використати цю ситуацію, розвичаючи рекреацію? Робота знайдеться всім, але дуже важливо зберегти ліс, не лише зелені насадження, а й саму інстутуцію. Звісно, її потрібно очищувати від недобросовісних людей та реформувати, але для початку – зберегти. Ліс точно врятує волинян, якщо… волиняни інвестуватимуть в ліс!

Петро МАКАРУК.