На Полісся зникають лотатеві долини - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.95 € 30.40
На Полісся зникають лотатеві долини

Цьогоріч не побачити такої краси.

Фото Петра КРАВЧУКА.

На Полісся зникають лотатеві долини

Справжньою окрасою природи нашого краю ранньою весною є цвітіння калюжниці. Одразу варто зазначити, що це наукова назва весняного первоцвіту, яку місце населення майже не вживає. У різних селах цю багаторічну рослину називають і лотать, і латать, і латаття

«Нинішньою весною не було повені, болота сухі, тому лотать цвіте місцями лише поодинокими невеликими кущиками. Щойно повернувся з болота і не побачив тої весняної краси!» – пише краєзнавець Петро Кравчук. 

 

 В Україні росте три її види, але найгарніше квітує калюжниця болотна. Вона найпершою зацвітає на ще голих болотах, прикрашаючи їх яскравими жовтими барвами, сповіщаючи про прихід весни. Такими ж красивими у цей період є й темно-зелені, немов лаковані, блискучі листки калюжниці.

Щоб не втратити цієї дивовижі, волинянам потрібно подбати про збереження наших унікальних поліських лотатевих долин, яких уже не побачиш у розвинених європейських країнах. Місцеве населення настільки звикло до таких мальовничих краєвидів, що, здається, уже й не помічає їх. А ось туристи і науковці зарубіжжя із захопленням насолоджуються такою красою.

У найбільш сприятливі роки лотать (так говорять на Любешівщині) рясно зацвітає на величезних площах цілинних поліських боліт, які не були переорані за часів проведення меліорації. За аналогією зі знаменитою Долиною нарцисів у Закарпатській області, такий дивовижний золотистий килим вартий назви «Лотатева долина». Але якщо на Закарпатті нарцисова долина одна, то великих площ, вкритих квітками калюжниці, на Поліссі – десятки. Одну з них, що в Національному природному парку «Прип'ять–Стохід» (у долині ріки Прип’ять, біля села Люб'язь на Любешівщині), я так і назвав би – «Люб’язівська лотатева долина». Тут після набридливої зими милують око й заспокоюють не лише яскравий весняний квітучий килим незвичайної краси, а й птахи, що поселилися в цій місцевості: лебеді, лелеки, качури, дикі качки, чайки, а зі сторони села Шлапань чути ще й неповторне курликання журавлів. Іноді над долиною кружляє справжня різнокрила пташина заметіль. А внизу, над великими сонячними квіточками, літають джмелі та різнобарвні метелики. Поруч – багаті рибою ріка Прип'ять та озеро Люб'язь. Саме в Люб'язівському озері восени 1967 року виловили найбільшу на Волині щуку вагою аж 18 кілограмів, а взимку 1997-го у неводі заплутався величезний вугрисько завдовжки 115 сантиметрів і вагою 3,5 кілограма!

 

 Утім, хоча й дуже рідко, але буває, що весна минає без цвітіння лотаті. Так було, наприклад, у Люб'язі в недалекому 2013 році. Трапилося це через дуже велику повінь, коли вода товстим шаром укрила навколишні болота. До речі, та повінь на Прип'яті в Люб'язі була другою за рівнем води в останні сто літ (до історичного максимуму не вистачало лише одного сантиметра). І лише після того, як вода в Стоході спала на 19 сантиметрів, поодинокі кущики лотаті аж 26 квітня зацвіли в болоті біля Любешова. Так пізно поліський символ весни ще не сповіщав про себе!

Щоб не втратити цієї дивовижі, волинянам потрібно подбати про збереження наших унікальних поліських лотатевих долин, яких уже не побачиш у розвинених європейських країнах. Місцеве населення настільки звикло до таких мальовничих краєвидів, що, здається, уже й не помічає їх. А ось туристи і науковці зарубіжжя із захопленням насолоджуються такою красою. Не раз доводилося бачити їх на Люб’язівському мосту на Прип’яті з дорогими фотоапаратами. Вони знімкують нашу неповторну поліську природу, щоб показати її там, у багатій Європі!

Джерело: Петро КРАВЧУК