На речовому ринку по вулиці Шкільній, що у Рівному, неможливо не помітити дідуся, який сидить на напіврозваленому дерев’яному ящику і пропонує перехожим креми для взуття...
На речовому ринку по вулиці Шкільній, що у Рівному, неможливо не помітити дідуся, який сидить на напіврозваленому дерев’яному ящику і пропонує перехожим креми для взуття. Впродовж п’яти років 72-річний Георгій Мураделлі займається таким своєрідним дрібним бізнесом – виготовляє креми за старовинною технологією, яку залишив йому у спадок дід, відомий у свій час у Грузії виробник кремів
Влад ІСАЄВ
Банка крему для взуття, яку залишив Георгію його дідусь разом з рецептом, так би й припадала пилом у шафі, бо не мав він наміру присвятити своє життя цій справі – працював на місцевому заводі „Газотрон”, звідти й пішов на заслужений відпочинок. Жити на мізерну пенсію було сутужно, тож чим тільки не займався – і насінням торгував, і цигарками. Аж раптом потрапила йому до рук книга, в якій розповідалось, як двоє чоловіків, збираючись на побачення, не знали, чим їм начистити взуття, бо крем закінчився. Вирішили відварити цукор і після чищення, як описується в книжці, їхнє взуття стало блищати як нове. — Це мене дуже здивувало, - каже пан Георгій, - мій дідусь був професійним виробником кремів і його продукцією користувалася більшість чистильників взуття у Тбілісі, але такого я від нього не чув. Новий спосіб зацікавив його, тому спробував зробити те ж саме. Наскільки він був здивований блиском взуття після використання такого „крему”, настільки ж розчарувався, коли за якийсь час його взуття увібрало в себе як губка вуличний бруд і пил. Але саме цей випадок підштовхнув пана Мураделлі до того, щоб звернутися до старовинної рецептури виготовлення кремів, яку перед своєю смертю передав його дідусь. Спочатку робив креми лише для себе, а згодом вирішив виставляти свою продукцію на продаж. — Мені дуже подобається, коли люди ходять із чистим взуттям, - розповідає пан Георгій. – А чому б їм не допомогти у цьому, подумав я і вирішив зайнятися старовинним ремеслом, якого ще в дитинстві навчив дід. Тим більше в нашому місті ніхто цим не займається. За п’ять років, впродовж яких займається він цим ремеслом, у нього вже є свої постійні клієнти, які регулярно користуються його послугами чищення взуття та купують кремову продукцію. Сам же рецепт крему дідусь тримає в таємниці. Зізнався лише, що використовує бджолиний віск із додаванням близько двох десятків різних природних компонентів і фарбників. Завдяки цьому його креми не лише захищають взуття від утворення тріщин на згинах, а й зберігають товарний вигляд упродовж кількох сезонів. Якось до нього підійшов один клієнт і з вдячністю розповів, що підошва його взуття зносилася, а верхня частина, завдяки використанню дідусевого крему, лишилася наче нова. Крім того, як каже пан Георгій, він вдячний своєму дідусеві ще й за те, що завдяки такій професії знайшов чимало нових знайомих та друзів, які всіляко намагаються чимось йому допомогти.
