У редакцію нині надходять листи з подібними скаргами, а ще більше телефонних дзвінків з претензіями: не внесли в списки, принесли запрошення на людей, які давно померли або ніколи в цій квартирі не мешкали. Тому ми звернулися до відповідальних державних службовців із запитаннями, чому таке трапилося. Ось їхні роз’яснення...
У редакцію нині надходять листи з подібними скаргами, а ще більше телефонних дзвінків з претензіями: не внесли в списки, принесли запрошення на людей, які давно померли або ніколи в цій квартирі не мешкали. Тому ми звернулися до відповідальних державних службовців із запитаннями, чому таке трапилося. Ось їхні роз’яснення.
Олександр НАГОРНИЙ
Олександр Волійко, керівник Луцької міської робочої групи обліку виборців: – Згідно з новим законодавством про вибори повністю змінилась схема складання списків виборців. У нас була думка використати списки виборців на президентських виборах, які достатньо були “почищені”, але нам це не дозволили, тим більше, що вони лежать опечатані в обласному архіві. Згідно із законом, не ми повинні обходити помешкання громадян, складати чи уточнювати списки, а нам мають їх подати відповідні структури. Це органи внутрішніх справ, тобто з паспортної системи, коменданти гуртожитків, в яких живуть люди і вони не зареєстровані в паспортній системі, військкомати та військові частини по своїй лінії, органи юстиції — про тих, хто помер останнім часом чи змінив прізвище. Оцю інформацію ми зібрали і вручну занесли в електронну базу даних, на що пішло декілька місяців. Дані ми не вправі були змінювати, їх розділили і направили на 65 дільниць. У наданих нам списках на кожній сторінці стоїть підпис начальника міського відділу внутрішніх справ Миколи Шкуропата. І зараз складається таке враження, що ми виступаємо в ролі стрілочника. – Яким чином можна виправити, судячи з усього, масові помилки? – Ми попросили працівників дільничних комісій: будете розносити запрошення і якщо виникатимуть проблеми, то давайте запити до нашої групи щодо окремих людей. Після цього ми їдемо в обласне адресне бюро і його працівники, як мовиться, в ручному режимі уточнюють інформацію, дають адресну довідку. Після цього її передаємо зі супровідним листом на дільницю. – Але ж це неабияка тяганина? – Іншого шляху немає. Зі слів про те, що хтось помер, не можна вносити поправки. Інша справа, якщо неточно вказане прізвище. Треба, щоб йшли виборці на дільниці для уточнення даних, хоча вони, на жаль, не поспішають. Павло Кушнірук, заступник начальника відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Луцького МВ УМВС в області: – На органи внутрішніх справ покладені обов’язки надати інформацію про осіб, яким у день виборів виповнюється 18 років і котрим надано право брати участь у виборах. Окрім того, належить подати дані про людей, які прибули на місце проживання і котрі вибули. Така інформація надається робочій групі. Інформацію про померлих міліція не надає, бо це суперечить законодавству. Я розумію, що міліцію звинувачують у всіх гріхах, але кожен повинен відповідати за свою справу, керуючись чинним законодавством. Така ситуація склалася лише по Луцьку. Формувати списки виборців повинні були робочі групи, а вони скористалися базою обласного адресного бюро. Міліція не надала жодних списків, де є «мертві душі». Хай хоч один посадовець покаже такий список. Картотека обласного адресного бюро створена для користування працівників органів внутрішніх справ і її формування затверджено в Міністерстві юстиції. І вона не може братись за основу при формуванні списків виборців, бо є багато нюансів, які не враховані. Міліція не вела обліку громадян і вини нашої немає. Віталій Максим’як, керівник апарату обласної держадміністрації: – Найбільше проблем, що стосуються мертвих душ, у Луцьку. У вересні була видана постанова Кабінету Міністрів про утворення регіональних, міських і районних робочих груп по обліку виборців. У нас вперше в Україні в минулому році проводилась робота щодо підготовки інформаційної бази даних по обліку виборців за сприяння Євросоюзу. Дані брала Луцька міська робоча група в обласному адресному бюро і паспортному столі. Проблема полягала в тому, що дані ці всі були на картках ще зразка 1956 року. Колосальна робота була проведена щодо електронного внесення даних, які були на картках, і до неї залучалися працівники освітніх закладів, студенти, через що й виникло чимало помилок у списках. Однак ситуація виправляється. Працівники дільничних комісій ходять у вечірній час і уточнюють інформацію. Ми ж просимо людей через радіо і пресу перевірити свої дані і сім’ї. Голова облдержадміністрації Володимир Бондар безпосередньо звертався по телебаченню з цього приводу. Ми вперше проводимо цю роботу — формування електронної бази даних, через що можуть бути збої. Попереду — субота і неділя, дільничні комісії працюють. Якщо виборець не отримав запрошення — це вже сигнал, що треба з паспортом заглянути на виборчу дільницю. – Чи винна міліція в цій плутанині? – Міліцію не можна звинувачувати. В принципі списки формувались не лише за даними міліції. Працівники, які їх готували, теж могли допустити технічні помилки. Основне — в нас не було електронних даних. – Якщо, наприклад, «мертві душі» залишаться в списках, то чи не буде підстав звинуватити організаторів виборів, що за них проголосували інші? – Нинішній Закон про вибори абсолютно обмежує можливість проголосувати комусь за людину, яка є в списку. Немає дострокового голосування, наведено лад з відкріпними посвідченнями. Обов’язки контролю покладено в першу чергу на членів дільничних виборчих комісій.
