Нічні котячі концерти на дахах і в підворіттях свідчать: природа оживає.
Років два тому знайомий лучанин із вул. Тарасова, добрий господар і жартівник, без тіні посмішки запитав сусідку:..
Нічні котячі концерти на дахах і в підворіттях свідчать: природа оживає. Років два тому знайомий лучанин із вул. Тарасова, добрий господар і жартівник, без тіні посмішки запитав сусідку: — Валю, а ти вже посипала дах піском? — А то ще для чого? — здивувалась вона. — Та щоб твоїй Мурці слизько не було... — Не переживай. Мурку стерилізували. Мій знайомий, він кінчає вчитись на ветеринара, услужив. Мурка, гарна домашня кішечка, щороку обдаровувала господарів численним потомством, яким господиня вже ощасливила всіх бажаючих. А Мурка і надалі справно робила своє діло. Попиту на живність не було. Щоб позбавити маленькі пухнасті створіння життя, Валентині й на думку не спадало. Але щось робити треба. А тут трапилась така нагода. І Мурку віддала під ніж. Та кішечка знову загуляла. І знов привела аж п’ятеро котенят! Обурена господиня пред’явила претензії «хірургу» — вже ветеринару з дипломом. Хлопець спантеличено почухав потилицю: — Буває. Мабуть, не те вирізав...
