У волинському музеї для огляду виставили скарб

Волинський краєзнавчий музей пропонує статтю зі свого віртуального музею, присвячену таємничому скарбу, що був знайдений у селі Рованці.

Навесні 2014 року у с. Рованці Луцького району Волинської області проходили рятівні археологічні дослідження, які проводило ДП «Волинські старожитності». Передумовою для початку розкопок було виявлення під час ландшафтних робіт власником ділянки людських решток. На момент початку досліджень весь верхній шар грунту був знесений трактором глибиною до 2 метрів.

У ході досліджень було розкрито площу 64 кв. м, виявлено об'єкт Х-XІ ст. та 40 різночасових поховань, в основному безінвентарних, похованих за християнським звичаєм. Найбільш цікавими були три з них, що мали супровідний інвентар.

У похованні на рівні ніг кістяка було виявлено остеологічний матеріал тваринного походження, очевидно, залишки черепа коня. Також було знайдено прикраси (52 предмети) та три монети, які являють собою два куфічні дирхеми та східноєвропейську імітацію Саманідської монети. Найімовірніше, монети використовували як прикраси або як елемент поховальної маски.

Антропологічні дослідження показали, що померлий із поховання №5 мав значну прижеттєву травму обличчя, яка, ймовірно, могла стати причиною смерті. Також було засвідчено його приналежність до європеоїдної раси з незначною монголоїдною домішкою. 

Прикраси, в основному зі срібла з позолотою, були представлені петлею-кріпленням, бляхою-прикрасою зі скляною серцевиною, напівкруглою пряжкою з глухою основою, хвостовиком ременя, прикрасою з бронзи та накладками переважно з рослинним орнаментом.

У похованні №12 виявлено дві посудини Х-ХІ ст.: гончарний горщик з «манжетоподібним» вінчиком та вузькогорлу опуклобоку посудину, яка, імовірно, слугувала для зберігання рідини. Ще в одному похованні знайшли посудину ХІ ст. з клеймом на денці.

Антропологічні дослідження показали, що померлий із поховання №5 мав значну прижеттєву травму обличчя, яка, ймовірно, могла стати причиною смерті. Також було засвідчено його приналежність до європеоїдної раси з незначною монголоїдною домішкою.

На даний момент питання інтерпретації та етнічної приналежності похованих на рованцівському некрополі залишається відкритим, однак спосіб поховання  дозволяє зробити припущення, що, як мінімум, один померлий за походженням міг бути кочівником.