Митрополит Михаїл нагородив Олександра Лазорка (Фото)

З нагоди 25-ї річниці від дня закладення символічного каменю під будівництво храму в селі Тарасове  Луцького району Волині керуючий Волинською єпархією ПЦУ митрополит Луцький і Волинський Михаїл відзначив Олександра Лазорка, одного із прихожан і меценатів будівництва.

Про це Олександр Лазорко написав на своїй сторінці у фейсбуці.

Нагородження відбулося, за словами Лазорка, «у славу хрестителя кн. Володимира за рекомендацією настоятеля храму о. Юрія».

Зазначимо, церкву Рівноапостольного князя Володимира у селі Тарасове Луцького районного деканату освятили у жовтні 2012 року. Серед жертводавців храму – відомі на Волині бізнесмени Сергій Мартиняк, Олександр Лазорко, Сергій Голіков, Андрій Разумовський.

Про спорудження цього храму і свій внесок у його будівництво Олександр Лазорко розповів в інтерв’ю інтернет виданню «Перший канал соціальних новин».

«Це моя церква. Ні в яку іншу не ходжу, коли сюди приїжджаю».

«Це моя церква. Ні в яку іншу не ходжу, коли сюди приїжджаю, – згадував Лазорко. – Коли моя сім’я почала будівництво в Боголюбах, тоді вже було в мене двоє хлопців і мала народитися Поліна. Тато був «прорабом» того будівництва. Я в силу своєї роботи завжди був чи в Надвірній, чи в Дрогобичі, чи потім У Києві. Вже коробку звели, як я приїхав в один із вихідних туди. Приходить отець Юрій зі старостою і ще з кимось з десятки церковної, просять, щоб оплатили рахунок на певну для них велику суму на плитку в церкві. Я глянув: плитка, 14 гривень (!) за метр, харківська, та вона ж потріскається відразу... Показав їм плитку, покладену в нас в тій новій хаті, гранітну. Кажу: «Отака піде?» Одразу взяв розмір приміщення, профінансував. Мені просто схотілося їм допомогти».

Лазорко пояснив: «Я хочу ходити в церкву в неділю, але я буду отримувати моральне й естетичне задоволення, якщо там буде гарна підлога. Батько будував хату, а я паралельно завжди допомагав тому храмові. Із задоволенням долучаюся до його естетичного оновлення, там дуже душевний отець Юрій, його літургії, його проповіді... Коли є можливість в неділю бути вдома, коли я приїжджаю до мами, то завжди їду в Тарасово. Тому що я зараз живу в мами, в Луцьку».

Довідка «Першого»: Олександр Лазорко – лучанин. Батько – Іван Лазорко, у 1990-1991 рр. перший секретар Волинського обкому КПУ. Вчився в школі №4. Закінчив історичний факультет Волинського  держуніверситету. У 2013-му на проміжних виборах балотувався у депутати Волиньради від партії «УДАР». Товаришує з народним депутатом Ігорем Палицею, з яким спільно починали бізнес у Луцьку (компанія «Мавекс-Л»). Керував Надвірнянським (ВАТ «Нафтохімік-Прикарпаття») та Дрогобицьким нафтопереробними заводами (ПАТ «НПК «Галичина»). З 2009 року до  березня 2015-го голова правління «Укртранснафти». Після усунення з посади – 4 роки провів за кордоном на території Великої Британії, де просив політичного притулку через нібито тиск режиму Порошенка. У травні  2019 знятий з розшуку МВС. Повернувся в Україну. У лютому 2020-го суд прийняв рішення про поновлення Лазорка на посаді в «Укртранснафті». Причиною усунення Лазорка з посади наглядова рада ПАТ «Укртранснафти» назвала викачування технологічної нафти і її розміщенням на зберігання на заводах групи «Приват» в Надвірній, Дрогобичі та Кременчуці.  Лазорка звинуватили у привласненні  і розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем та відкрили кілька кримінальних проваджень: щодо незаконного викачування технологічної нафти з магістральних нафтопроводів; підписання незаконних  угод на зберігання нафти зі структурами «Привату»; незаконних витратах на страхування в «Укртранснафті»; резервуванні нафтопроводу Кременчук-Одеса, пов’язаною з групою «Приват» компанією «Синтез Ойл». У вересні 2015 року МВС оголосило Лазорка у всеукраїнський розшук, а в грудні СБУ направила в Інтерпол запит на оголошення топ-менеджера «Привату» в міжнародний розшук.