На Волині порахували, скільки вишневих кісточок з'їдають костогризи Цуманської пущі (Фото)

Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» продовжує знайомити зі своєю орнітофауною. Черга дійшла до ду-у-уже дзьобатого виду - костогриза.

«Костогриз гніздиться в листяних і мішаних лісах, гаях, садах, дібровах, полезахисних посадках і парках, іноді в поблизу людського житла. Особливо приваблюють його старі яблуневі сади, кладовища і узлісся дібров.

Його легко визначити в природі за великою головою, масивним товстим дзьобом та своєрідним забарвленням: верх голови і спина коричневі, шия сіра, низ тіла бурувато-рожевий, на горлі добре помітна чорна пляма, а на чорних крилах і хвості — білі плями (особливо добре вони виділяються в польоті). У самки забарвлення не таке яскраве, все оперення з сірувато-зеленим відтінком.

Живиться костогриз кісточками черемхи та вишні, менш охоче поїдає горобину та бузину, а також насіння граба, клена, чортополоху, соняшника, букові горішки.

Птах є доволі потайливим, а тому складним до вивчення та спостережень. Більшу частину дня він проводить на верхів'ях найвищих гілок дерев, особливо протягом сезону розмноження. Протягом всього його життя, костогриза можна застати на землі, тільки в пошуках насіння або ж в процесі пиття води, однак завжди біля дерев. Під час водопою чи споживання їжі, цей птах досить агресивний, як до особин свого, так і інших видів, навіть більших за себе птахів. Костогриз пильно охороняє свою маленьку територію, після того як вилупляться його пташенята, однак в період коли під його опікою не перебуває жоден нащадок, він може ставати вартовим цілого лісу. Така поведінка вважається еволюційною перевагою, даючи змогу колонії обороняти свої тили від раптової атаки гніздових хижаків. Живиться костогриз кісточками черемхи та вишні, менш охоче поїдає горобину та бузину, а також насіння граба, клена, чортополоху, соняшника, букові горішки. Завдяки міцному дзьобу він легко розколює шкарлупу горіхів та подрібнює кісточки плодових дерев. Навесні живляться також бруньками та молодими пагонами, а влітку — комахами (голими гусеницями метеликів, хрущами тощо).

У гніздовий період тісно пов'язаний з широколистяною деревною рослинністю. Віддає перевагу старим, як затіненим, так і розрідженим лісам з перевагою широколистяних дерев. Гніздиться окремими парами. Будує гніздо переважно на листяних деревах, іноді на високих кущах. Розміщує його, як правило, в кроні дерева, біля стовбуру, в розгалуженні товстої гілки або на тонких гілках біля вершини дерева. Гніздо у вигляді плоскої чаші. Його стінки та дно складені з сухих деревних гілочок та мають по верхньому краю включення з лишайників, інколи з суцвіть трав. Лоток вистелений порівняно тонким шаром дрібних корінців, нерідко смужками лика, стеблами трав з домішкою кінського волосся. Кладка складається з 4—6 яєць. Насиджує кладку самка, у цій час її годує самець, воно триває 11—13 діб. Самець сідає на гніздо тільки на час вильоту самки на пошуки поживи для себе. Поки партнерка сидить на гнізді, самець годує її і охороняє гніздо. Про виводок піклуються обоє батьків. Пташенята знаходяться в гнізді 11-14 діб. У липні трапляються як поршки, так пташенята, які добре вміють літати. Пташенят костогризи вигодовують переважно комахами, пізніше переходять на рослинну поживу. Відліт на зимівлю відбувається у другій половині серпня - початку вересня.

Для збереження виду необхідне забезпечення кормової бази, що потребує відмови від пестицидів та утримання залишків плодів плодово-ягідних кісточкових рослин, а також місць придатних для гніздування, що передбачає збереження в садах, парках та ліса, гущавин, високих та старих дерев і кущів. Костогриз перебуває під захистом Бернської конвенції.